Деякі питання застосування публічно-правової медіації за участю держав при врегулюванні кіпрського конфлікту

Анотація

Стаття присвячена аналізу публічно-правової медіації при врегулюванні міжнародних конфліктів. На прикладі збройного протистояння на території Республіки Кіпр, що мав місце у 1974 р., авторки аналізують роль міжнародних посередників (медіаторів) у розв’язанні збройного конфлікту та подоланні наслідків останнього. Досліджуються причини кіпрського збройного конфлікту, аналізуються умови, за якими доцільна публічно-правова медіація. В той же час оцінюються умови надання посередницьких послуг при врегулюванні таких конфліктів.

В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України дослідження ролі медіації у міжнародному праві відіграє позитивну роль з урахуванням прагнення деяких держав – учасниць ООН відігравати позитивну мирну примирювальну функцію у припиненні військової агресії з боку держави – агресора.

Поряд з викладеним відмічаються позитивні риси публічно-правової медіації та описуються наслідки застосування цього інституту в умовах збройних конфліктів. Висловлюються критерії оцінювання ефективності публічно-правової медіації. Також описуються умови, за якими держави-гаранти взяли на себе міжнародні зобов’язання відносно врегулювання кіпрської кризи.

У висновках вказується на спроби її врегулювання, які, нажаль, не знайшли підтримки населення цієї острівної держави. Поряд з цим, відмічається, що суб’єкти публічно-правової медіації виступають посередниками не лише у вирішенні, але й при можливому запровадженні мирних заходів, котрі пом’якшуватимуть міжнародний конфлікт. В якості прикладу наводиться участь Туреччини у розблокуванні роботи українських морських портів з метою вивезення продуктів харчування морським транспортом під час збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022 р.