Методологія наукового пізнання процесів глобалізації та трансформацій як факторів розвитку та універсалізації прав людини нових поколінь

Анотація

Розкрито глобалізаційні процеси та трансформації як об’єктивну тенденцію інтернаціоналізації різних галузей життя сьогодення на міжнародному рівні, формування у цьому незворотному процесі нових правових відносин на рівні національного і міжнародного прав та їх тісному взаємозв’язку і взаємо доповненні, утворення прав нового покоління. Розуміння цих процесів і їх наслідків сприяє методологія наукового пізнання як парадигма історичного розвитку цивілізації людства.
Встановлено, глобалізаційні процеси та поява нових прав людини діалектично взаємопов’язані, взаємодоповнюючі та взаємозалежні в розвитку людської цивілізації, утворення нових соціально-правових інститутів мирного співжиття і розвитку без будь-яких дискримінацій. Визначено, глобалізація — це рушійний домінантний фактор еволюції прав людини в напрямі: 1. Трансформації наявних прав. 2. Розробки нових прав із розширеним змістом. 3. Визнання та закріплення нових прав. 4. Універсалізації нових і трансформованих прав на міжнародному рівні. 5. Інноваційних підходів до вдосконалення механізму реалізації прав та їх захисту на міжнародному рівні. 6. Утворення нових правових інститутів на принципі партнерства і паритетності з метою співіснування/співжиття і розвитку людської цивілізації
без різних видів дискримінації та вирішення проблем, що мають ознаки загальносвітового рівня і планетарних викликів.
Таким чином теорія глобалізму/глобалізації зайняла суттєве місце у сучасній науці та політиці. Осмислення глобалізації повинно здійснюватися з таким же розумінням значення для світового розвитку у ХХІ столітті, як капіталізм для ХІХ століття, імперіалізм для ХХ століття. Це - глибинні процеси, що перетворюють світ права.