Значення та особливості правової комунікації: зарубіжний досвід

Автор(и)

  • О.М. Федишин старший викладач кафедри іноземних мов та культури фахового мовлення факультету № 2 ІПФПНП Львівського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1685-3003
  • В.А. Бондаренко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та культури фахового мовлення факультету № 2 ІПФПНП Львівського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2326-4394

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.01.1

Ключові слова:

комунікація, людська взаємодія, правове значення, правове регулювання, ефективність правової комунікації

Анотація

Правова комунікація  відіграє дуже важливу роль у розумінні права та правового дискурсу, сприянні людській взаємодії. Визначено правову комунікацію як процес обміну або поширення ідей, інформації, поглядів чи думок, що передаються в електронному вигляді або за допомогою жестів, усного чи писемного мовлення, та стосується правових аспектів і має обов’язковий характер. Зазначено, що необхідно розуміти основні особливості правової комунікації, щоб мати змогу ефективно брати участь у ній. Метою статті є розкрити значення правової комунікації та її особливості у правовій сфері міжлюдської взаємодії, використовуючи зарубіжний досвід. Доведено, що правова комунікація є ключовим аспектом юридичної професії, оскільки охоплює широкий спектр способів комунікації, що використовуються в різних правових контекстах. Це вимагає високого професіоналізму, уваги до деталей, об’єктивності, ясності та точності, своєчасності, конфіденційності, послідовності тощо. Професіонали в галузі права повинні знати особливості правової комунікації, щоб бути ефективними у своїй роботі, від складання юридичних документів до представлення аргументів у суді. Дотримуючись цих особливостей, професіонали в галузі права можуть переконатися, що їхня комунікація є дійсно ефективною, доцільною та відповідає інтересам їхніх клієнтів. Правова комунікація є важливим інструментом для досягнення бажаних результатів у судовому розгляді, забезпечення дотримання вимог законодавства, збереження довіри та поваги всіх залучених сторін. Загалом чітка та лаконічна правова комунікація є важливою для належного функціонування правової системи, захисту прав та інтересів клієнтів. Правова комунікація допомагає встановити та підтримувати узгодженість правової системи, оптимізувати юридичні процеси та процедури, забезпечити дотримання юридичних вимог, сприяти чесності та справедливості в правовій системі. Правова комунікація також відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступності правосуддя для кожного. Ефективне повідомлення правових концепцій і процедур може допомогти особам зрозуміти свої права та обов’язки, впевнено орієнтуватися в правовій системі. Коли правові концепції та вимоги передаються чітко та послідовно, усі дотримуються однакових стандартів, незалежно від їхнього походження чи статусу.

Посилання

Conrad, C. & Poole, M. (1998). Strategic Organizational Communication: Into the Twenty-first Century. Harcourt Brace College Publishers.

Griffin, E. (1997). A first look at Communication Theory. New York: The McGrawHill Companies.

Gupta, V. (2004). Organizational Communication: A Global Perspective. New Delhi: Sage Publications Ltd.

Jain, A.K., Bhatia, Pravin S.R. & Sheikh, A.M. (2008). Professional Communication Skills. S. Chand Publishing.

Ladeur, K. (1999).The Theory of Autopeiosis as an Approach to Better Understanding of Postmodern Law. EUI Working Paper, Law No. 99/3.

Leonard, I. (2010). Seven Keys to Effective Communication. http://www. coachingforchange.com/communication-skills-for-lawyers.html.

Msabila, Dominik T. (2014). Effective Legal Communication Skills. E&D Vision Publishing Limited.

Schane, S. (2012). Language and the Law. London: Oxford University Press.

Tiersma, P. M. (2000). Legal Language, 1st edn. Chicago: University of Chicago Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-29

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень