Безперервність володіння чужим майном як умова набуття права власності за набувальною давністю

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню питання безперервності володіння чужим майном як підстави набуття права власності за набувальною давністю. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що питання набувальної давності визнане законодавством як правовий спосіб виникнення права власності за умов, встановлених законом, також на актуальність теми вказує залучення до підприємницької та іншої економічної діяльності нових видів майна, активізація господарської діяльності.

Метою наукової статті є розкрити сутність безперервності володіння чужим майном як умови набуття права власності за набувальною давністю.

Підкреслюється, що набувальна давність – це сплив визначеного законом строку, внаслідок чого в особи, яка володіє чужим майном, виникає на нього право власності за умови дотримання вимог закону, зокрема добросовісності, відкритості, безперервності володіння ним.

Автори зазначають, що інститут набувальної давності пов'язаний із цивільно-правовими строками, а також із цивільно-правовим механізмом набуття права власності. Важливим елементом юридичного факту, який виступає підставою до виникнення права власності за набувальною давністю є умова про безперервність володіння майном. В законодавстві відсутні чіткі критерії для визначення цієї умови, що породжує неоднозначний підхід в теорії та практиці до цього питання.

Визначено, що у цивільному законодавстві відсутній перелік підстав, що переривають набувальну давність. Більшість авторів виділяють два випадки переривання набувальної давності, перший з яких – юридичне переривання, що відбувається за допомогою звернення до суду з позовом уповноваженої особи або шляхом визнання давнісним власником обов’язку до повернення речі власнику, другий – фактичне переривання, яке обумовлюється позбавленням володіння над річчю з боку особи, яка є її законним власником, або особи, яка не розглядається в якості суб’єкта спірного правовідносини.

В статті вказано на те, що безперервність володіння чужим майном означає: 1) володіння чужим майном протягом строку набувальної давності (10 та 15 років); 2) строк набувальної давності не переривався.