Правова доктрина природного права у регулюванні суспільних відносин на основі верховенства права

Анотація

Стаття присвячена філософсько-правовим проблемам ціннісних аспектів правової доктрини ідей природного права у регулюванні суспільних відносин, що в межах існуючих правових доктрин покликані збагатити правовий інструментарій, розкрити сутнісні властивості права як явища.

З’ясовано, що термін «доктрина» щодо право- і державорозуміння, охоплює усі сутнісні властивості та підходи до цих явищ. Опираючись на наукові здобутки вчених-правознавців можна з’ясувати сутність права і держави, а згодом, на ці знання взяти за основу у правотворчій діяльності для формування законодавства та для його повноцінного тлумачення.

Наголошено, що, виходячи з тверджень науковців, під правовою доктриною слід розуміти цілісну і гармонічну систему принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій, що складає фундамент праворозуміння, через яке здійснює безпосередній вплив на правотворчість та правозастосування.

Зазначено, що сутність людини полягає в тому, щоб повноцінно існувати, забезпечувати свою життєдіяльність, не порушуючи права і свободи інших людей і сприяти відновленню та збереженню мирного і гуманного співіснування людства у глобалізованому просторі. Тому, право людини на життя, на дотримання принципу збереження людської гідності та усі потреби, що випливають з цього, можна вважати природними за суттю людини. Природно-правовий підхід до розуміння права дозволяє зберігати баланс між «правом – інструментом держави» та «правом – явищем, що формується на основі природних потреб людини.

Доктрина природного права жодним чином не протиставляє свої ідеї позитивістському підходу, а навпаки, дозволяє не допустити свавілля норм прийнятих державою щодо честі і гідності людини. Ціннісні аспекти доктрини природного права полягають у загальнолюдському сприйнятті природно-правових норм як божественних (для віруючої людини), природничо-фізичних законів побудови Всесвіту (для матеріалістів).