Зміст та практичне застосування принципу пропорційності в міжнародному праві

Анотація

Присутність принципу пропорційності в окремо взятих галузях міжнародного права свідчить про те, що він торкається його фундаментальних, ідейних засад та має відношення до міжнародного права в цілому. При цьому, незважаючи на те значення, яке принцип пропорційності має в міжнародному праві, суперечки щодо його змісту, сутності ролі пропорційності в теорії та практиці на сьогоднішній день є об’єктом дискусій. Статтю присвячено аналізу практичного застосування принципу пропорційності в міжнародному праві.

В ході проведеного аналізу встановлено, що принцип пропорційності у міжнародному праві проявляється у різних формах та контекстах. У той час, коли він відіграє вирішальну роль у захисті прав людини, в окремих сферах міжнародного права принцип не має чітких меж, а можливість застосування триетапної перевірки викликає обґрунтовані дискусії. Як і принцип справедливості, принцип пропорційності не передбачає механічного застосування норм та правил, а спрямований, насамперед, на досягнення розумних і справедливих результатів у кожному окремому випадку. 

Встановлено, що використання принципу пропорційності унеможливлює звернення до прецедентної судової практики, оскільки результат його використання залежить від конкретного контексту, наявних обставин та встановлених факторів. В основному, дискусії щодо застосування принципу пропорційності, точаться навколо сфер, предмети спорів яких не регулюються спеціальними угодами. Це унеможливлює одноманітне і спрощене застосування принципу пропорційності, не скасовуючи необхідності його застосування. Зазначене зумовлює загальний науковий інтерес до особливостей реалізації принципу на практиці, а саме: аналізу санкційної політики та репресалій у відповідь на порушення міжнародного права; оцінки ролі пропорційності у морських спорах та спорах, пов’язаних із торговими відносинами у рамках Світової організації торгівлі, а також двостороннім захистом міжнародних інвестицій; особливостей застосування принципу арбітражними судами та трибуналами під час аналізу фактичних обставин справ тощо.

Незважаючи на те, що принцип пропорційності має суттєвий потенціал, його основним недоліком залишається залежність від оціночних суджень суб’єктів, які застосовують його на практиці. Істотний недолік реалізації принципу пропорційності лежить у площині визначення незалежності й самостійності міжнародних судових та інших органів у міжнародному праві, їх матеріальної, фінансової та іншої залежності від різних держав (наприклад, від позиції країн, у яких розташовані штаб-квартири цих структур); залежності суддів та арбітрів від країн, у яких вони проживають, або громадянами яких вони є і т.д.