Адміністративно-правове регулювання у сфері надання освітніх послуг: кращі практики зарубіжних країн

Анотація

Статтю присвячено дослідженню зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання в сфері освіти. На сьогодні адміністративне регулювання закордоном значно розвинуте ніж в Україні. Поняття «адміністративна послуга» там не існує взагалі, а має назву «публічні послуги», оскільки послуги у них надаються публічний сектором. Регулювання надання адміністративних послуг у європейських країнах регулюється спеціальними нормативно-правовими актами у яких прописаний послідовний порядок надання таких послуг. Західні країни особливу увагу приділяють якості освіти, акцентується увага, що її додержання є дуже важливою, освіта закладає в особу основні цінності та формує майбутній стиль життя. В Україні розбудові освіти та її розвитку сприяє діяльність Кабінету Міністрів України, який ще 2017 році розробив Цілі сталого розвитку. У статті розглянуто приклади забезпечення якості освіти у Республіці Казахстан, Австрії та Німеччини у сфері акредитації, сертифікації та якості освіти. У роботі розглянутий досвід Німеччини, щодо контролю за навчальними закладами з боку роботодавців, а також їх участь у залученні школярів до отримання вищої освіти. Розглянуто способи та нормативне урегулювання надання релігійної освіти. Запропоновано детально дослідити та розглянути можливості запозичити в нашу систему освіти. Звернута увагу да автономію у навчальних закладах не тільки на вищому управлінському рівні, а і в середині навчального закладу, тобто наприклад автономія у університетах на рівні факультетів. Розглянуто досвід США, щодо фінансування. Більшість навчальних закладів відмовляються від фінансування для можливості мати незалежність у прийнятті рішень. З досвіду Японії потрібно почерпнути підхід до матеріального забезпечення вчителів. КНР має гарну практику з фінансування вищих навчальних закладів, там фінансово заохочуються лише ті, хто займає найвищі показники у міжнародних рейтингах з наукової діяльності. Також в них створені спеціальні програми, які фінансуються урядом, щодо залучення найкращих викладачів та випускників.

На основі системного вивчення цього питання було запропоновано більш детально дослідити позитивні досягнення у сфері освіти і за можливості почати впроваджувати його в національну систему освіти.