Диференціація відповідальності за посягання на безпеку довкілля за проєктом КК: переваги, недоліки, перспективи

Автор(и)

  • Р.О. Мовчан доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стус, Україна https://orcid.org/0000-0003-2074-8895

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.02.52

Ключові слова:

довкілля, екологічна безпека, злочини, проступки, кримінальна відповідальність, диференціація відповідальності, шкода, наслідки, умисел, необережність, делікт небезпеки

Анотація

Статтю присвячено критичному осмисленню втіленої у Проєкті Кримінального кодексу України нової концептуальної моделі диференціації відповідальності за кримінальні правопорушення проти екологічної безпеки. За результатом проведеного дослідження бути виявлені переваги та недоліки оновленої концепції, а також розроблені науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення відповідних положень Проєкту.
Зокрема, було з’ясовано, що дискусійними моментами запропонованої у Проєкті концепції є те, що: згідно неї будь-яке хімічне забруднення довкілля одразу визнається злочином 3-го чи 5-го ступеня тяжкості; пропонований спосіб фактично унеможливлює диференціацію відповідальності за прояви як біологічного, так і хімічного забруднення, які істотно відрізняються ступенем суспільної небезпеки; фактично будь-які прояви біологічного забруднення довкілля – навіть ті, які спричинили багатомільйонні збитки, можуть бути визнані хіба що такими, які спричинили створення відповідної небезпеки; настанню наслідків у вигляді заподіяння значної шкоди довкіллю жодного кваліфікуючого значення у розділі 5.3 не надається; вона передбачає конструювання некваліфікованого забруднення як делікту створення небезпеки, що явно не сприяє виваженому розмежуванню кримінально протиправної і поведінки, яка такою не є.
З урахуванням усіх висловлених вище застережень було запропоновано дві альтернативні моделі регламентації, зокрема диференціації, кримінальної відповідальності за вчинення передбачених розділом 5.3 Проєкту кримінальних правопорушень проти екологічної безпеки, які повністю корелюються із втіленою у Проєкті моделлю поділу кримінальних правопорушень за тяжкістю. Крім того, зауважується, що одночасно релевантні зміни мають бути внесені і до статей 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4 та 2.5.5 Проєкту, за наслідком яких, по-перше, має бути закріплено не лише «значну» та «тяжку», а й «неістотну» та «істотну» шкоду для довкілля, а по-друге, всі чотири закріплені різновиди екологічної шкоди мають корелюватись із відповідними показниками майнової шкоди.
Визначено перспективи подальших наукових розвідок у досліджуваній царині

Посилання

Мовчан Р.О. Регламентація відповідальності за посягання на довкілля у проєкті КК України та кримінальному законодавстві європейських країн: порівняльно-правовий аналіз. Правова держава. 2023. № 49. С. 49–57.

Митрофанов І.І. Кримінальні правопорушення проти довкілля за проєктом Кримінального кодексу України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 12. С. 375–379.

Турлова Ю.А. Протидія екологічній злочинності в Україні: кримінологічні та кримінально-правові засади: дис. … д-ра юрид. наук. Київ, 2018. 465 с.

Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони довкілля (на замітку розробникам нового Кримінального кодексу України). Вісник Асоціації кримінального права України. 2020. № 1. С. 92–125. С. 97– 107. DOI: https://doi.org/10.21564/2311-9640.2020.13.204733.

Мовчан Р.О. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері земельних відносин: законодавство, доктрина, практика : монографія; передмова д-ра юрид. наук, проф., заслуженого діяча науки і техніки України О.О. Дудорова. Вінниця: ТОВ «Твори», 2020. 1152 с.

Мовчан Р.О. Умисне та необережне забруднення природних ресурсів: чи є потреба у диференціації кримінальної відповідальності? Необережні кримінальні правопорушення: проблеми теорії та практики: матеріали круглого столу, проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (28 січня 2022 року). Київ: НаУКМА, 2022. С. 67–72.

Брич Л. Розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров’ю людини: зміст спільних ознак. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2009. Вип. 48. С. 225–240.

Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Кримінально-правове поняття «інші тяжкі наслідки»: проблеми тлумачення та вдосконалення законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 1. С. 162–170;

Загиней З.А. Герменевтика кримінального закону: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2016. 39 с.

Лемеха Р.І. Тяжкі наслідки як наскрізне кримінально-правове поняття: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Львів, 2013. 18 с.

Максимович Р.Л. Тяжкі наслідки як наскрізне кримінально-правове поняття. Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. 19–20 квітня 2012 р. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. С. 294–296.;

Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 704 с. С. 641–642.

Постанова Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 р. у справі № 1-5/11. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13554675.

Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Земельні злочини екологічної спрямованості: від деліктів створення небезпеки до оптимальної законодавчої моделі. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 120–130.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-23

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право