Диференціація відповідальності за посягання на безпеку довкілля за проєктом КК: переваги, недоліки, перспективи

Анотація

Статтю присвячено критичному осмисленню втіленої у Проєкті Кримінального кодексу України нової концептуальної моделі диференціації відповідальності за кримінальні правопорушення проти екологічної безпеки. За результатом проведеного дослідження бути виявлені переваги та недоліки оновленої концепції, а також розроблені науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення відповідних положень Проєкту.
Зокрема, було з’ясовано, що дискусійними моментами запропонованої у Проєкті концепції є те, що: згідно неї будь-яке хімічне забруднення довкілля одразу визнається злочином 3-го чи 5-го ступеня тяжкості; пропонований спосіб фактично унеможливлює диференціацію відповідальності за прояви як біологічного, так і хімічного забруднення, які істотно відрізняються ступенем суспільної небезпеки; фактично будь-які прояви біологічного забруднення довкілля – навіть ті, які спричинили багатомільйонні збитки, можуть бути визнані хіба що такими, які спричинили створення відповідної небезпеки; настанню наслідків у вигляді заподіяння значної шкоди довкіллю жодного кваліфікуючого значення у розділі 5.3 не надається; вона передбачає конструювання некваліфікованого забруднення як делікту створення небезпеки, що явно не сприяє виваженому розмежуванню кримінально протиправної і поведінки, яка такою не є.
З урахуванням усіх висловлених вище застережень було запропоновано дві альтернативні моделі регламентації, зокрема диференціації, кримінальної відповідальності за вчинення передбачених розділом 5.3 Проєкту кримінальних правопорушень проти екологічної безпеки, які повністю корелюються із втіленою у Проєкті моделлю поділу кримінальних правопорушень за тяжкістю. Крім того, зауважується, що одночасно релевантні зміни мають бути внесені і до статей 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4 та 2.5.5 Проєкту, за наслідком яких, по-перше, має бути закріплено не лише «значну» та «тяжку», а й «неістотну» та «істотну» шкоду для довкілля, а по-друге, всі чотири закріплені різновиди екологічної шкоди мають корелюватись із відповідними показниками майнової шкоди.
Визначено перспективи подальших наукових розвідок у досліджуваній царині