Погроза вчинення терористичного акту

Анотація

Стаття присвячена дискусійним питанням тлумачення поняття погрози вчинення терористичного акту та його ознак. Досі не існує єдності думок стосовно поняття погрози в кримінальному праві, її юридичних та фактичних ознак. Особливо це стосується такої важливої ознаки погрози, як її реальність. У науці кримінального права в останній час мають місце протилежні позиції стосовно того, чи є реальність погрози об’єктивною чи суб’єктивною її характеристикою.
Автор формулює особисту правову позицію щодо визначення поняття «погроза вчинення терористичного акту» та мету погрози вчинення терористичного акту.
В статті презентовано класифікацію форм об’єктивної сторони терористичного акту за такими критеріями, як наслідок, спосіб вчинення злочинних дій, а також засіб скоєння злочину (за його наявності чи відсутності):
застосування зброї, що створювало небезпеку для життя, здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
об’єктивної сторони терористичного акту ‒ це вчинення вибуху, яке створювало небезпеку для життя, здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
вчинення підпалу, яке створювало небезпеку для життя, здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
вчинення інших дій, які створювали небезпеку для життя або здоров’я людини чи заподіяння значної майнової шкоди або настання інших тяжких наслідків (приміром, улаштування затоплень, катастроф, аварій, обвалів, пошкодження об’єктів життєзабезпечення тощо).
В статті розглядаються різні види мети: за критерієм ускладненої енергетичної дії з фізичними рухами (застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу або інших дій, які створювали небезпеку для життя і здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди, настання інших тяжких наслідків) та інформаційної або інформаційно-енергетичної дій з фізичними рухами (демонстрація зброї, вибухівки, вибухових пристроїв, об’єкта, який буде підпалено, та ін.) у виді погрози.
Вказується, у науці кримінального права питання про терористичний акт, різні інші аспекти тероризму викликали інтерес дослідників ще з початку ХХ ст. Цій проблематиці присвятили свої публікації В.Ф. Антипенко, В.С. Батиргареєва, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Демидова, Т.А. Денисова, С.Ф. Денисов, О.О. Дудоров, В.П. Ємельянов, В.С. Зеленецький, Т.Б. Ісаєв, О.А. Капітонова, О.О. Книженко, В.А. Ліпкан, О.М. Литвинов, В.В. Марчук, І.І. Митрофанов, С.М. Мохончук, А.А. Музика, М.Ф. Мусаєлян, В.О. Навроцький, В.Я. Настюк, Р.С. Орловський, М.І. Панов, Є.О. Письменський, О.Є. Радутний, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, С.А. Трофімов, В.І. Тютюгін, М.І. Хавронюк, В.Б. Харченко, В.М. Хомич, П.В. Хряпінський, О.О. Шамара, Н.М. Ярмиш, С.С. Яценко та ін. Однак, незважаючи на значну увагу вчених до теоретичних і законодавчих проблем тероризму й досі бракує загальновизнаного уявлення про сутність терористичного акту як сучасного явища, про обов’язкові (визначальні) ознаки цього злочину, передбаченого ст. 258 чинного КК України, і про його зміст