Протидія професійній деформації прокурорів: комплексний підхід

Анотація

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Реформа прокуратури, що триває в Україні, всебічно позначилася на зовнішніх і внутрішніх процесах функціонування відповідної системи. У Стратегії розвитку прокуратури на 2021-2023 роки (Наказ Генерального прокурора від 16 жовтня 2020 р. № 489) зазначено, що на сьогодні створюються передумови для імплементації в діяльність прокуратури принципів ефективності, професійності, незалежності та відповідальності; здійснюються заходи з оцінювання відповідності прокурорів критеріям фахової компетентності, доброчесності та професійної етики, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури; посилюються гарантії професійного розвитку працівників прокуратури.
Разом з тим, сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах, прокурорська система стикається зі значними складнощами, зокрема, з професійною деформацією прокурорів. Це явище може призвести до негативних наслідків, таких як порушення закону, корупція, зловживання владою та інші. У зв’язку з цим, питання попередження та усунення наслідків професійної деформації прокурорів стає особливо актуальним. З метою вирішення цього завдання, необхідно здійснювати комплексні заходи з підвищення професійної майстерності, етики та дисципліни серед прокурорів, а також забезпечувати їх незалежність від зовнішнього впливу.
У статті проведено аналіз причин виникнення професійної деформації серед прокурорів в Україні та запропоновані шляхи її попередження та усунення. Зокрема сформульоване авторське бачення комплексного підходу до протидії професійній деформації прокурорів, що охоплює наступні аспекти: організаційний, психологічний, професійний, етичний, соціальний та міжнародний.
Результати дослідження можуть бути корисними для органів державної влади та суспільства в цілому в контексті зміцнення правової держави та боротьби з корупцією.