Здійснення і захист права на справедливу ціну примусового продажу акцій у разі придбання домінуючого контрольного пакета в умовах новелізації корпоративного законодавства

Анотація

Стаття присвячена особливостям здійснення і захисту права міноритарних акціонерів на справедливу ціну примусового продажу ними акцій у разі придбання іншим акціонером (акціонерами) домінуючого контрольного пакета в умовах новелізації корпоративного законодавства.

У процесі реалізації права на примусовий викуп акцій власником домінуючого контрольного пакета (більше 95 відсотків простих акцій) виникли питання, пов’язані із порушенням права решти міноритарних акціонерів на отримання справедливої ціни обов’язкового продажу акцій. Проблема у здійсненні права акціонерів на викуп у них акцій за справедливою ціною власником домінуючого контрольного пакета викликана невдалими формулюваннями ст. 95 Закону України “Про акціонерні товариства” щодо необхідності залучення суб’єкта професійної оціночної діяльності, якими порушено загальне правило, встановлене законом про найвищу ціну. Зокрема, з урахуванням абз.2 ч. 3 ст. 95 Закону України “Про акціонерні товариства” ринкова вартість акцій примусового викупу завжди має визначатися суб’єктом професійної оціночної діяльності незалежно від того, чи перебувають акції в обігу на організованих ринках капіталу, чи ні.

Щоб подолати, встановлені акціонерним законом, перешкоди у здійсненні права на справедливу ціну примусового продажу акцій необхідно виключити із нього положення про обов’язкове залучення суб’єкта оціночної діяльності у разі проведення незалежної оцінки вартості акцій товариства на вимогу міноритарних акціонерів-власників 5 і більше відсотків акцій (у випадку, передбаченому статею 95 закону, - більше 1 відсотка акцій товариства).

Напрацьований у судовій практиці спосіб захисту права на справедливу ціну акцій у разі придбання домінуючого контрольного пакета знайшов своє закріплення у ст. 95 новоприйнятого Закону України “Про акціонерні товариства”. Так, згідно із ч. 21 цієї статті акціонери, які вважають, що ціна обов’язкового продажу не відповідає вимогам, встановленим частинами п’ятою-сьомою цієї статті, мають право звернутися до суду з позовом про стягнення із заявника вимоги компенсації належної вартості акцій, придбаних у них відповідно до такої вимоги.