Ісламське право у правовій картині світу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.7Ключові слова:
іслам, ісламське прав, мусульманське право, мусульманин, шаріат, джерела мусульманського права, догмаАнотація
Визначається, з давніх часів появи перших пам’яток держави і права, в подальшій історії людства у світі утвердилося багато національних правових систем світу. Завдяки багатьом факторам, кожна країна сформувала свою правову систему. Кожна з цих систем має унікальний набір функцій і характеристик, які виділяють її. Водночас однією з важливих тенденцій сучасного правового розвитку є широка міжнародна інтеграція, яка проявляється в уніфікації законодавства, взаємному поглинанні різних національних культур, потоку людей між країнами.
У статті досліджено розуміння ісламського права, характерні ознаки релігії ісламу, зіставлення мусульманського права з правом мусульманських країн, шляхом ототожнення ісламського права з правовою сім’єю романо-германського права. Акцентовано увагу на впливі догми в ісламі на які покладається суспільство, а також вплив джерел мусульманського права (Коран, Суна, Іджма, Кійас) на країни ісламу. Констатовано, що обов’язки мусульман передують праву ісламу. Зокрема, пов’язано з тим, що для мусульман обов’язки перед Алахомм є важливішими за їх права. Звернуто увагу на, норми і правила, взятих з шаріату, якими повинен керуватися і поклонятися мусульманин. Проаналізовано які елементи мусульманського права запозичують із романо-германської правової сім’ї. Розглянуто певні відмінності між правом ісламу і романо-германським правом. В ході дослідження, виявлено нерівномірний стан правового розвитку в мусульманських країнах, який свідчить про відповідний процес вестернізації (осучаснення). Доведено, що при процесі вестернізації не має значних змін у мусульманському праві. Однак, важливо розуміти, що ісламське право має різні аспекти та інтерпретації, і не можна говорити про нього як про однорідну або статичну систему. Ісламське право є предметом постійної дискусії, а його тлумачення й застосування можуть змінюватися з часом.
Посилання
Лук’янов Д.В. Релігійні правові системи в сучасному світі : монографія. Харків: Право, 2015. 352 с.
Саміло Г.О. «Мусульманське право» та «Право мусульманських країн»: питання співвідношення понять. Науковий вісник Запорізького національного університету. Серія «Порівняльно-аналітичне право» Запоріжжя, 2014. № 5. С. 40-41.
Берназ В.Д., Фролова О.Г. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Науковий збірник. 2015. № 6. 146 с.
Погребняк С.П., Лукянов Д.В., Біля-Сабадош І.О. Порівняльне правознавство: за заг. ред.. О.В. Петришина. Харків: Право, 2012. С. 272.
Комленко О. Джерела мусульманського права. Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2013. Вип. 665-666. С. 218–222.
Лук’янов Д.В. Ісламське право: ознаки та тенденції розвитку. Порівняльно–аналітичне право. 2013. № 3-2. С. 40–43.
Пономаренко Р.В., Кузьменко В.В. Порівняння романо-германської правової сім’ї з мусульманським правом. Матеріали круглого столу. Дніпропетровськ, 2015. С. 46–51.
Правові системи сучасності. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/posibnyk_pps/nm/lec4.html (від 18.05.2023)
Бєлов Д.М., Фекийшгазі К.С. Ісламське право на території сучасної Європи. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 77(3). Ч. 3. 2023. С. 289–294.
Рогач О.Я., Бєлов Д.М. Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади. Аналітично-порівняльне правознавство. № 1. 2022. С. 37–42.
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Релігія та право: теоретико-методологічні засади співвідношення. Аналітично-порівняльне право. № 2. 2022. С. 44–52.
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. № 3/2022. С. 301–310.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Д.М. Бєлов, С.М. Бота
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.