Процесуальні аспекти застосування юридичних технологій підготовки судових рішень

Анотація

В роботі автором розкрито актуальність наукового дослідження процесуальних аспектів застосування юридичних технологій підготовки судових рішень. Відзначено, що юридичні технології за своєю природою та сутністю являють собою не лише комплекс правил, методик, засобів та прийомів вчинення юридично значимих дій та досягнення юридично значимих результатів, але і включають в себе систему послідовних процесуальних засобів реалізації (застосування) зазначеного юридико-технічного інструментарію.
Уточнено, що юридичні технології як об’єкт наукового пізнання потребують вивчення не лише з точки зору комплексу юридичного інструментарію, але і з точки зору процесуальних прийомів і методик їх використання, що дозволить поєднати: по-перше формальну складову юридичних технологій, що включає в себе комплекс правил, методик, засобів та прийомів вчинення юридично значимих дій та досягнення юридично значимих результатів; по-друге, процесуальну складову юридичних технологій, вивчення якої дозволить розкрити вказані вище правила, методики, засоби та прийоми з точки зору їх динаміки, як предмет використання уповноваженими особами у чітко визначеному порядку та послідовності.
Поєднання формальної та процесуальної складової дозволить сформувати комплексне уявлення про юридичні технології як про складний юридичний феномен, що має бінарний зміст, поєднуючи в собі комплекс юридико-технічних інструментів здійснення юридичної діяльності або/ та оформлення юридичних документів, з одного боку, та систему послідовних стадій використання такого інструментарію за допомогою здійснення юридично-значимої діяльності – з іншого. На підставі аналізу поглядів вчених на питання процесу підготовки правових актів здійснено спробу виокремити особливу модель застосування юридичних технологій підготовки судових рішень, яка складається з наступних процесуальних етапів: а) підготовчий етап, коли є можливість сформувати проект вступної частини судового рішення; б) основний етап, в межах якого в процесі розгляду судової справи є можливість з’ясувати обставини судової справи та, відповідно, скласти проект описової частини судового рішення; в) мотиваційний етап, змістом якого є формування певного суддівського уявлення в частині кола мотивів, котрі визначать в подальшому резолютивну частину судового рішення; г) резолютивний етап, що настає по завершенню судового розгляду та визначає можливість ухвалити остаточну резолютивну частину судового рішення.