Конституційно-правове забезпечення свободи репродуктивного вибору особи

Анотація

У статті здійснено дослідження конституційно-правового регулювання свободи репродуктивного вибору, як одного з фундаментальних репродуктивних прав людини. Встановлено, що формування власної концепції репродуктивних прав в рамках Конституції України та галузевого законодавства є значущим у зв’язку із загальною демографічною ситуацією в Україні та розвитком правовідносин, що виникають при реалізації особою свого репродуктивного права. Акцентовано увагу на тому, що у забезпеченні реалізації репродуктивних прав нагальним є визнання громадських організацій активними суб’єктами політичного, соціального та економічного життя, їх права брати участь у формуванні політики у сфері репродуктології, охорони здоров’я, планування сім’ї. Зазначається, що зміст свободи репродуктивного вибору втілюється не лише у повазі до репродуктивної автономії людини, а й у дієвих напрямах державного регулювання. Наголошено, що законодавство України з питань регулювання правовідносин у репродуктивній сфері вимагає удосконалення у зв’язку з відсутністю закону, що регулював би підстави і порядок застосування репродуктивних технологій, принципи, якими мають керуватися при їх застосуванні, особливості здійснення державної політики у сфері народонаселення тощо. Автор робить висновок, що основними напрямами державного регулювання в аспекті забезпечення свободи репродуктивного вибору мають стати: розробка та вдосконалення законодавства у галузі охорони здоров’я; розвиток системи охорони репродуктивного здоров’я; формування та вдосконалення законодавства у сфері репродуктивного здоров’я особи; залучення громадських організацій до інформаційної та просвітницької діяльності, спрямованої на вирішення проблем охорони репродуктивного здоров’я; підтримка сімей, які мають дітей; надання психолого-правової допомоги особам у реалізації ними своїх репродуктивних прав; підтримка державою наукових досліджень у галузі репродуктивного здоров’я; підготовка кадрів у сфері охорони репродуктивного здоров’я та захисту прав осіб на відтворення відповідно до міжнародних стандартів; формування самосвідомого ставлення до народження дитини; підтримка сімей, які мають дітей; забезпечення доступності послуг з планування сім’ї та надання медичних послуг, у тому числі з використанням допоміжної репродуктології.