Визнання іноземців та осіб без громадянства безвісно відсутніми чи оголошення їх померлими під час воєнного стану

Анотація

У статті висвітлено питання визнання іноземців та осіб без громадянства безвісно відсутніми чи оголошення їх померлими, як одну з ключових проблем, що постає перед Україною і міжнародною спільнотою у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України. Так, із 24 лютого 2022 року, внаслідок збройної агресії в країні зникли без вісти понад 15 тисяч осіб, серед яких є іноземці й особи без громадянства.
Виходячи з аналізу чинних нормативно-правових актів національного законодавства визначено підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Встановлено, що у розглянутому питанні ключове значення має останній з відомих особистих законів особи. Наведені підходи для визначення особистого закону фізичної особи. Акцентовано увагу на понятті особи, що зникла безвісти за особливих обставин, якими і є воєнні дії та тимчасова окупацією частини території України. Детально окреслено процедуру визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Розглянуто міжнародні договори, зокрема двосторонні угоди України, у яких регламентовано досліджуване питання, зокрема, Резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 25 червня 2015 р., яка присвячена зниклим особам під час збройного конфлікту в Україні. Проаналізовано досвід зарубіжних країн у регулюванні досліджуваного питання, а саме процедури та способи пошуку зниклих осіб, які можуть стати позитивним досвідом для запровадження в нашій державі. Україна вже рухається в бік покращення цієї системи шляхом запровадження Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. З’ясовано, вітчизняне законодавство забезпечує основу для визнання іноземців зниклими безвісти, але процес може бути покращений через співпрацю з іноземними урядами та організаціями/