Основні проблеми захисту переміщених осіб в умовах російсько-української війни

Анотація

Розгортання динаміки російсько-українського конфлікту у повномасштабну війну призвело до того, що значна частина жителів України виїхали за її межі, що зумовило також потребу їх захисту і закордоном. При цьому виникли питання щодо їх захисту в якості біженців чи скористання інших варіантів захисту переміщених осіб внаслідок воєнного конфлікту. Внаслідок цього відбулася інтенсивна міграція українців всередині України та закордон. У статті розрізнено особливості правового захисту внутрішньо переміщених осіб та переміщених осіб за кордоном, які користуються різними формами юридичного захисту внаслідок переміщення із зони бойових дій чи окупованих територій.
У статті розкрито окремих проблем становлення механізму захисту переміщених осіб в умовах російсько-української війни та поновлення порушених їх прав. Проведено диференціацію особливостей правового захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та захисту вимушених переселенців з України закордоном.
Авторка дійшла до висновків, що внаслідок російсько-української війни відбулася масове переміщення і проблема захисту прав осіб внаслідок російсько-української війни має подвійний характер. Вона зумовлена проблемами захисту внутрішньо переміщених осіб, тягар якого лягає на Україну, та у разі виїзду за межі України – на відповідні країни, де шукають притулку постраждалі мешканці України у рамках різних процедур від визнання біженцем до отримання додаткового захисту. Структура української міграції у країни Європи та Північної Америки є відмінною від міграції з країн Середнього Сходу чи Африки. Українці надають перевагу субсидіарному захисту на відміну від визнання біженцем, оскільки такий статус дозволяє зберегти свободу пересування та вільний вибір заняття. Натомість після завершення війни Україні доведеться вжити заходів до повернення українців додому у зв’язку із критичною демографічною ситуацією і потребою відновлення країни після руйнувань внаслідок воєнних дій.