Конституційне регулювання державного захисту конкуренції в Україні та державах-членах Європейського Союзу: порівняльний аналіз

Анотація

Стаття присвячена дослідженню конституційного регулювання державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності в державах-членах Європейського Союзу (далі – «ЄС») та його порівнянню з існуючим регулюванням в Конституції України. Проведений аналіз показує, що винесення питань захисту конкуренції на рівень конституцій притаманне багатьом державам-членам ЄС, що вказує на тренд конституціоналізації цих питань. Ступінь деталізації конституційного регулювання, як і його предмет, відрізняється від країни до країни. Більша увага питанням захисту конкуренції зазвичай притаманна конституціям держав-членів ЄС, які мають радянське або соціалістичне минуле, що пов’язано із бажанням побудови цими державами ринкових економік, де вільна та неспотворена конкуренція між господарюючими суб’єктами відіграє ключову роль. Спільними рисами конституційного регулювання в частині досліджуваного питання є взяття державами на себе зобов’язань захищати конкуренцію та встановлення на рівні конституцій заборони / недопущення різного роду практик, які шкодять розвитку чесної та вільної конкуренції, як-от зловживання монопольним становищем, недобросовісна конкуренція тощо. Іншими заходами захисту конкуренції, які виносяться на конституційний рівень в державах-членах ЄС, є протидія монополізації певних сфер господарської діяльності, що, як правило, здійснюється або шляхом закріплення в конституціях недопустимості монополізації, або ж шляхом унормування порядку встановлення монополій, зокрема, визначення їх законом.
Порівняльний аналіз положень конституцій держав-членів ЄС із відповідними положеннями Конституції України в частині захисту конкуренції у підприємницькій діяльності вказує, що кращі зарубіжні підходи та практики Конституцією України враховані та запроваджені. У статті робиться висновок, що з точки зору встановлення ключових засадничих принципів захисту конкуренції у підприємницькій діяльності з боку держави та можливості використання положень Конституції України як інструменту боротьби проти практик, які посягають на фукціонування вільної та неспотвореної економічної конкуренції на українських ринках, наявні положення Конституції України є в цілому достатніми для досягнення вказаних вище цілей.