Процесуальні питання закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.19Ключові слова:
цивільний процес, зловживання процесуальними правами, підготовче засідання, правомірні очікування, повернення на стадію підготовчого провадженняАнотація
У даному тексті розглядається проблема латентного зловживання стороною судового процесу процесуальними правами. Таке зловживання здійснюється у формі порушення вимог закондавства щодо порядку подання клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору. У результаті такої ситуації провадження у справі закривається без вирішення спору по суті. Заявлення відповідного клопотання під час розгляду справи по суті позбавляє інших учасників провадження можливості звернутися з клопотанням про повернення у підготовче провадження з метою зміни предмета позову. Автор наголошує, що в таких випадках порушуються не лише процесуальні норми, але й загальні правові принципи, включаючи добросовісність, розумність та справедливість судового розгляду, а також правомірні очікування учасників провадження. Чинне процесуальне законодавство прямо не передбачає можливості виправлення цієї ситуації – повернення у підготовче засідання після початку розгляду справи по суті з метою зміни предмета позову. Однак така можливість певною мірою випливає з актуальної судової практики. У розвідці висловлюється думка, що правомірні очікування сторін у провадженні є важливим об’єктом правового захисту, тому учасники судового процесу можуть звертатися до суду з клопотаннями про повернення на стадію підготовчого провадження з посиланням саме на правомірні очікування щодо належного розгляду справи у суді. Повернення у підготовче провадження у випадку порушення процесуального порядку є складною процедурою, яка не має чіткого регулювання у процесуальному законодавстві, однак значною мірою залежить від детальної аргументації сторони. Учасник судового процесу, який бажає повернутися у підготовче провадження має вжити заходів щодо встановлення факту зловживання правами протилежною стороною спору. У разі неможливості встановлення факту зловживання, учасники справи в окремих випадках можуть покликатися на наявність у них правомірних очікувань щодо належного розгляду спору, а також вимагати встановлення у судовому порядку наявності процесуальних порушень та/або причин підняття питання відсутності предмета спору учасником провадження аж на стадії розгляду справи по суті.
Посилання
Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року у справі № 1-р(II)/2021.
Рішення Європейського суду з прав людини від 7 січня 2003 року у справі «Kopeckэ v.Slovakia», заява № 44912/98.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі від 28.09.2004 у справі «Копецький проти Словаччини», заява № 44912/98.
Рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1991 у справі ««Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії», заява № 12742/87.
Окрема думка Судді Верховного Суду Вронської Г.О. у справі від 02 лютого 2022 року № 910/18962/20.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі від 01 вересня 2022 року № 120/8450/20-а. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106017641.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справі від 14 грудня 2021 року № 565/482/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221071.
Ухвала Іллічівського міського суду Одеської області суду у справі від 07 вересня 2021 року № 501/3155/20.
Постанова Верховного Суду у справі від 11 квітня 2019 року № 712/13263/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/81107566.
Постанова Верховного Суду у справі від 02 жовтня 2019 року № 916/2421/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84665477.
Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року у справі № 466/4074/21.
Ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 травня 2021 року у справі № 509/1097/20.
Ухвала Борівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року у справі № 614/511/21.
Ухвала Корольовського районного суду міста Житомира від 26 травня 2021 року у справі № 296/5928/19.
Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року у справі № 638/19738/19.
Ухвала Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/7330/15-ц.
Ухвала Мостиського районного суду Львівської області від 02 червня 2021 року у справі № 448/51/18.
Постанова Верховного Суду у справі від 16 червня 2021 року № 747/306/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903470.
Постанова Верховного Суду у справі від 15 квітня 2020 року № 201/10953/18-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834091.
Постанова Верховного Суду у справі від 01 червня 2022 року № 695/319/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104635242.
Постанова Верховного Суду у справі від 03 червня 2020 року № 318/89/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89675396.
Постанова Верховного Суду у справі від 08 грудня 2021 року №2-25/2006. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101808876.
Постанова Верховного Суду у справі від 11 серпня 2021 року № 723/826/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99037704.
Постанова Верховного Суду у справі від 22 вересня 2021 року № 755/8749/16-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214549.
Постанова Верховного Суду у справі від 30 червня 2022 року № 753/1625/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105036812.
Постанова Верховного Суду у справі від 30 червня 2022 року № 700/321/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105057089.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Д.Є. Забзалюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.