Окремі питання захисту прав суб’єктів природоохоронних відносин у сільськогосподарському виробництві

Анотація

У статті проаналізовано сутність права людини на безпечне довкілля. Для цього досліджено вітчизняні нормативно-правові акти, що його визначають та спрямовані на його реалізацію. Далі охарактеризовано природоохоронні відносини, визначено їх суб’єктний склад. Обгрунтовано важливість правового регулювання природоохоронних відносин, пріоритетність вирішення саме проблем охорони природи, що гарантує забезпечення якості життя кожної людини та безпеки суспільства. З’ясовано особливості сільськогосподарського виробництва як діяльності щодо використання природних ресурсів, що охороняються державою. Наведено перелік засобів захисту прав та законних інтересів учасників природоохоронних відносин, виокремлено їх різновиди. Окрему увагу приділено тим проблемам охорони природи, що пов’язані з веденням воєнних дій на території України. Також згадано про вплив права міжнародних спільнот та євроінтеграції на природоохоронні відносини, однак цей аспект потребує окремого грунтовного дослідження, запланованого в наступній праці. Очевидно, що визначити реальну шкоду та ймовірні наслідки забруднення природи України на тимчасово окупованих територіях, а також погіршення якості атмосферного повітря внаслідок численних пожеж (спровокованих падінням ракет в лісах та загораннями промислових об’єктів) нині неможливо, тому важливим є моніторинг питання доопрацювання існуючих законопроектів та розроблення нових у сфері охорони довкілля загалом та відновлення об’єктів природно-заповідного фонду зокрема.
У цілому ця праця грунтується на твердженні про важливість закріпленого у ст. 50 Конституції України права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Саме зазначеним правом обумовлюється сутність проаналізованого права, змістовне наповнення та спрямування дії правових норм, що його формують та спрямовані на його реалізацію.