Міжнародно-правові стандарти захисту прав дитини в умовах збройних конфліктів

Анотація

У статті окреслено міжнародно-правові стандарти захисту прав дитини в умовах збройних конфліктів. Основною проблемою для розгляду цієї теми є те, що у сучасному світі спостерігається безліч збройних зіткнень, характер і кваліфікацію яких все важче стає визначити. По-перше, це пов’язано з ускладненням суб’єктного складу учасників збройного конфлікту, по-друге, з появою інших таких форм впливу на ведення збройного конфлікту, як, наприклад, здійснення «ефективного контролю» з боку держав, які не є стороною конфлікту, а так само з наявною термінологічною нечіткістю при характеристиці застосування сили між протиборчими сторонами, яка може привести до помилкової правової оцінки ситуації. Це однаково стосується як міжнародних, так і не міжнародних збройних конфліктів. Проблема застосування сили в міжнародному праві найтіснішим чином пов’язана з проблемою захисту цивільного населення. Визначено, що захист дітей в умовах збройних конфліктів являє собою комплекс нормативно-правових актів, основними з яких є додатковий Протокол II до Женевських конвенцій 1977, Конвенція про права дитини 1989 р., Конвенція про найгірші форми дитячої праці 1999 р., Факультативний протокол до Конвенції про права дитини, що стосується участі дітей у збройних конфліктах 2000 р., а так само сформовані норми звичайного гуманітарного права. Окреслено ряд міжнародних неурядових рухів, діяльність яких спрямована на контроль за дотриманням державами норм Міжнародного гуманітарного права щодо дітей, на припинення сторонами конфлікту вчинення злочинів щодо дітей в умовах в умовах збройних конфліктів, на реабілітацію дітей, які пережили збройний конфлікт. Також досліджено дотримання міжнародними судами принципом пріоритетного захисту дітей в період збройних конфліктів та ситуацію зі злочинами проти дітей, які потрапили під судовий контроль Міжнародного кримінального суду.