Відповідальність як правове та ідеологічне підґрунтя у розвитку інституту викривачів інформації

Автор(и)

  • Л.В. Радовецька кандидат юридичних наук доцент кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9013-8246
  • О.К. Тугарова кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри організації інформації з обмеженим доступом Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України, Україна https://orcid.org/0000-0003-1346-8342

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.4

Ключові слова:

право на викриття, правосвідомість, соціальна відповідальність, новітні інформаційні права, cуспільно-значуща інформація

Анотація

В контексті розвитку новітнього суспільства питання національної безпеки з одного боку набули неабияких масштабів гостроти свого розвитку, а з іншого боку стали поштовхом до переосмислення складених підходів, започаткування та розвитку різних процесів, спричинили створення різноманітних інституцій, зокрема й системи антикорупційних органів, зокрема й вироблення продуманих ефективних механізмів їх функціонування. У статті порушується актуальна проблема в сучасній науці і практиці, пов’язана з розумінням та належним сприйняттям інституту викривачів інформації – джерелу та інструменту отримання гострої актуальної суспільно-значущої інформації. Ще вчорашня законодавча новела, яка на законодавчому рівні врегулювала питання отримання «інсайдерської» інформації про неправомірні діяння окремих осіб в контексті питань протидії корупції, однак на сьогодні це вже реально діючий механізм, який, зокрема, дозволяє в умовах правового режиму військового стану протидіяти різноманітним загрозам, адже саме на протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам спрямовані на сьогодні всі сили і ресурси української держави. Автори в контексті підходів до розуміння соціальної відповідальності та соціальної природи викривачів інформації роблять спробу розкрити потенціал цього поняття та ті можливості, які відкриваються у зв’язку з його подальшим науковим осмисленням. У зв’язку з цим виділяються аспекти питань як правового, так ідеологічного спрямування та деталізуються й аналізуються насамперед правові питання. Наголошується на розмежуванні викривачів інформації з іншими суміжними поняттями. Підкреслюється міждисциплінарна природа цього інституту. У постановчому плані пропонується доцільність виокремлення права на викриття інформації в контексті формування новітніх інформаційних прав. Пропонуються варіанти вирішення правових проблем, як і перспективи їх розвитку.

Посилання

Сущенко В.М. Професійна відповідальність юриста: деонтологічні та правові проблеми. Наукові записки НаУКМА. Том 20 (2002): Юридичні науки. С. 4–7.

Сущенко В.М. Проблема професійної відповідальності юриста (нотатки філософсько-правового аналізу). Українське право, № 1. 2005. с. 163–172.

Rothschild, J. and T.D. Miethe. «Whistleblower disclosures and management retaliation». Work and Occupations, № 26. 1999. P. 107–128.

Larmer, Robert A. Whistleblowing and employee loyalty. Journal of Business Ethics, 11 (2). 1992. Р. 125–128.

Near, J., Dworkin, T., & Miceli, M. Explaining the whistleblowing process: Suggestions from power theory and justice theory. Organization Science, 4(3). 1993. Р. 393– 411.

Тугарова О.К. Основи інформаційного права: навчальний посібник. Київ: Видавництво Національної академії СБ України, 2021. 168 с.

Тугарова О.К. Проблемні питання юридичної відповідальності викривачів інформації. Порівняльно-аналітичне право. 2017, № 3. С. 159–162.

Викривачі або whistleblowers: чому вони потребують захисту. URL: Режим доступу до ресурсу: http://ti-ukraine.org/news/vykryvachi-abo-whistleblowers-chomuvonypotrebuyut-zahystu/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-14

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень