Місце і значення Служби безпеки України в реалізації адміністративно-правового механізму забезпечення прав і свобод громадян

Анотація

У статті розгляну сутність прав і свобод людини та громадянина як комплексу юридичних можливостей, які притаманні особі від народження та зафіксовані в приписах міжнародно-правових актів. Визначено свободи особи у вигляді певних сфер життєдіяльності, які дозволяють особі самостійно визначати пріоритетну модель власної соціальної поведінки та без надмірного втручання компетентних суб’єктів владних повноважень.
Надано визначення поняття «адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян» з урахуванням того, що під цим правовим явищем варто розуміти регламентовану нормами законодавства діяльність публічної влади, зміст якої становлять створення через правові засоби умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян. Названо його внутрішні та зовнішні напрямки. Розкрито зміст і особливості реалізації адміністративно-правових засобів забезпечення прав і свобод людини та громадянина органами публічної влади.
Акцентовано на одному із ключових напрямів реалізації правоохоронної функції держави через забезпечення безпеки людини, суспільства і держави в цілому, з метою досягнення стану правової захищеності життєво важливих публічних і приватних інтересів. Наголошено на важливому місці в системі відповідних суб’єктів владних повноважень СБУ. Вибудовано систему цієї державної інституції у вигляді центральної керівної ланки, регіональної ланки, спеціалізованої ланки, науково-дослідної і навчальної ланки, профільної ланки, а також схарактеризовано їхнє змістове наповнення та сфери діяльності.
Визначено особливості адміністративно-правового статусу органів і підрозділів СБУ, а також розкрито сутність їхньої зовнішньої і внутрішньої адміністративної діяльності при гарантуванні ефективного функціонування національного механізму забезпечення прав людини. З урахуванням означено вказано основні функції СБУ у відповідній сфері, серед яких профілактична функція, контррозвідувальна функція, правозабезпечувальна функція, інформаційно-аналітична функція, науково-технічна функція, національно-безпекова функція, кримінально-юстиційна функція, міжнародно-правова функція, міжвідомчо-партнерська функція.