Мовна компетентність як елемент професійної компетентності держаних службовців в Україні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мовної компетентності державних службовців як важливого елементу професійної компетентності. У цьому контексті реформа інституту державної службу, що відбувається в умовах воєнного стану потребує підготовки нової генерації державних службовців, формування перспективного кадрового резерву. Мова йде про створення високопрофесійного корпусу державної службу – осіб, що компетентні у певній галузі, які володіють відповідними знаннями та здібностями, що дають змогу ефективно діяти у відповідній сфері, а за допомогою високорозвиненої мовної компетентності – розширювати комунікативний простір.
На підставі опрацьованого матеріалу встановлено, що професійна компетентність, якої вимагають від державних службовців, можлива лише за умови належного рівня мовних і комунікативних навичок, що демонструє володіння державною мовою.
Важливе значення має вплив державної мовної політики на формування мовних компетенцій державних службовців. Реформи, що наразі відбуваються в державі щодо закріплення на законодавчому рівні використання англійської мови як мови міжнародного спілкування, як мови, знання якої, для значної кількості посад державної служби є обов’язковою умовою, вказують напрям формування мовної компетентності кандидатів на посади державної служби. У прагненнях України стати частиною Європейської сім’ї, важливим завданням є подолання мовного бар’єру. А відтак, обов’язкове володіння однією з офіційних мов Ради Європи, особливо англійською мовою, як вимога, що висувається до осіб, які претендують на вступ на державну службу, має бути поширена на посади всіх категорій державної служби, за умови, що такі державні службовці будуть хоча б періодично застосовувати цю мову у своїй службовій діяльності. Важливим є й подальше постійне підвищення рівня оволодіння англійською мовою й тих посадовців, які наразі вже обіймають посади де знання мови є обов’язковою умовою.