"Норми для вирішення" і "претензія методу на чесність" у працях Євгена Ерліха та Роберта Алексі

Автор(и)

  • В.С. Бліхар доктор філософських наук, професор кафедри соціально-поведінкових, гуманітарних наук та економічної безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7545-9009

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.97

Ключові слова:

Є. Ерліх, Р. Алексі, теорія норм, юридична методологія, теорія юридичної аргументації, вільне правознаходження, недоліки закону і/або права, відкрите тлумачення

Анотація

У статті досліджується проблема відкритості тлумачення. Враховано, що творчість Є. Ерліха взагалі і провідна ідея його норм для вирішення актуалізує питання того, що можна назвати претензією методу на чесність. У підсумку норми для вирішення є баченням Є. Ерліхом того, як ця претензія може бути задоволена. Для сучасної української правової дійсності питання і про те, що таке претензія на чесність, і про те, що таке норми для вирішення, залишаються відкритими питаннями. Кроками до такої мети визначеної у дослідження є відповіді на два питання: по-перше, що таке претензія методу на чесність, і, по-друге, як норми для вирішення виконують функцію засобу задоволення цієї претензії. Відповідь на ці питання зводиться до того, що абстрактна претензія методу на чесність – це пропагована Є. Ерліхом вимога визнання вільного правознаходження. Гіпостазованим суб’єктом такої претензії є юридичний метод, адресатами – суддя і/або професор, а засобом – норми для вирішення (конфліктів). В узагальненій формі претензія методу на чесність – це передусім вимога відкритості тлумачення у разі наявності прогалин в законі і/або праві.
Норми для вирішення є передусім засобом заповнення прогалин в процесі вільного правознаходження praeter legem, а також виправлення помилок у разі вільного правознаходження extra, в т.ч. contra legem. Заповнення прогалин і виправлення помилок відбувається у формі зважування інтересів (Є. Ерліх), принципів (Р. Алексі), які спрямовані на формування потенційно загальної правової норми, під яку можна субсумувати обставини справи, тобто орієнтовані на створення норм для вирішення. Норми для вирішення хоч і мають казуальне походження, але виходять за межі тієї справи, в рамках якої вони виникають. Останнє пояснюється вимогою формальної справедливості у судочинстві, яка полягає в тому, що за однакових умов до суб’єктів права потрібно ставитися однаково.

Посилання

Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen: Mohr, 1918. VII, 337 S.

Rüthers B. Rechtstheorie und Juristische Methodenlehre. 12., überarbeitete Auflage. München : C.H. Beck, 2022. XXVIII, 627 S.

Müller F. Juristische Methodik. 7., stark erw. und bearb. Aufl. Berlin: Duncker & Humblot, 1997. 443 S.

Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1991. 435 S.

Alexy R. Recht und Richtigkeit. The reasonable as rational? On legal argumentation and justification ; Festschrift for Aulis Aarnio / ed. by Werner Krawietz ... Berlin, 2000. S. 3–19.

Alexy R. Begriff und Geltung des Rechts. Erweiterte Neuausgabe. Freiburg im Breisgau: Verlag Karl Alber, 2020. 250 S.

Alexy R. Juristische Interpretation. Recht, Vernunft, Diskurs: Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. S. 71–92.

Heck P. Das Problem der Rechtsgewinnung. Tuebingen: Mohr, 1912. 52 s.

Canaris C.-W. Karl Larenz. Stefan Grundmann & Karl Riesenhuber (Hrsg.): Zivilrechtslehrer des 20. Jahrhunderts in Berichten ihrer Schüler. Band 2. Berlin: De Gruyter, 2010. S. 263–308.

Fischer C. Topoi verdeckter Rechtsfortbildungen im Zivilrecht. Tübingen: Mohr Siebeck, 2007. XXVI, 611 S.

Ehrlich E. Die juristische Logik. Archiv für die civilistische Praxis. 1917. Vol. 115. S. 125–439.

Rehbinder M. Die Begründung der Rechtssoziologie durch Eugen Ehrlich. 2., völlig neu bearb. Aufl. Berlin: Duncker & Humblot, 1986. 147 S.: graph. Darst.; Bibliogr. Eugen Ehrlich. S. 143–147.

Wüstendörfer H. Die deutsche Rechtsprechung am Wendepunkt. Versuch einer positiven Methode soziologischer Rechtsfindung. Archiv für die civilistische Praxis. 1913. Vol. 110. 2/3. S. 219–380.

Rehbinder M. Rechtssoziologie ein Studienbuch. 8., neu bearbeitete Auflage. München: C.H. Beck, 2014. XIV, 222 S.

Французкий гражданский кодекс / пер с. фр. А.А. Жуковой. С.-П.: Юрид. центр Пресс, 2004. 1101 с.

Савчук В.Г. Універсальність та комплексність норм для вирішення, або Три чи сім? Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № 4 (45). С. 36–41.

Савчук В.Г. Аналітична, нормативна і емпірична правильність ідеї норм для вирішення. Право і суспільство. 2022. № 6. С. 37–41.

Циппеліус Р. Юридична методологія / переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів Роман Корнута. Київ : Реферат, 2004. 176 с.

Hüpers B. Karl Larenz - Methodenlehre und Philosophie des Rechts in Geschichte und Gegenwart. Berlin, 2010. XXVI, 646 s.

Savigny F.C. v. System des heutigen römischen Rechts. In 8 (9) Bdn. Bd. 1. Berlin: Veit u. Comp., 1840. L, 429 s.

Bühler A. Rechtsauslegung und Rechtsfortbildung bei Friedrich Karl von Savigny. Theorie der Interpretation vom Humanismus bis zur Romantik – Rechtswissenschaft, Philosophie, Theologie: Beiträge zu einem interdisziplinären Symposion in Tübingen. Stuttgart, 2001. S. 329–337.

Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft : Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4. Maerz 1903. Leipzig: Hirschfeld, 1903. VI, 40 s.

Ehrlich E. Die freie Rechtsfindung // Das Recht: volkstümliche Zeitschrift für österreichisches Rechtsleben. 1906. Jg. 4/5. No. 3. S. 3541.

Lautmann R. Freie und gebundene Rechtsfindung. Dortmund, 1967. 151 s.

Canaris C.-W. Die Feststellung von Lücken im Gesetz : eine methodologische Studie über Voraussetzungen und Grenzen der richterlichen Rechtsfortbildung praeter legem. Berlin: Duncker & Humblot, 1964. 219 s.

Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. 6., neu bearb. Aufl. Berlin etc.: Springer, 1991. XVIII, 494 s.

Radbruch G. Gesetzliches Unrecht und übergesetzliches Recht. Heidelberg: Schneider, 1946. 23 s.

Alexy R. Mauerschützen. Zum Verhältnis von Recht, Moral und Strafbarkeit. Elemente einer juristischen Begründungslehre. Baden-Baden, 2003. S. 469–492.

Alexy R. On balancing and subsumption: A structural comparison. Ratio Juris. 2003. Vol. 16. Iss. 4. S. 433–449.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-14

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права