Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України

Анотація

У статті з'ясовано конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України, її природа, місце в системі органів дер­жавної влади і особливості наділення окремими повноваженнями і проблеми, що виникають в практиці їх реалізації. Зроблено висновок, що в мовах збройної агресії проти України і посягання на її територіальну цілісність з боку режиму рашизму особливого значення набуває обговорен­ня питань, пов'язаних із національною безпекою і обороною України. Рада національної безпеки і оборони України, яка діє як координаційний ор­ган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України (ст. 107 Конституції Украї­ни), в умовах війни стає дуже важливим органом публічної влади. За Конституцією вона коорди­нує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Ми маємо дві моделі (із конституційного права зарубіжних держав). Орган може бути суто кон­сультативним (Польща, Туреччина, Косово, Ес­тонія), або бути наділеним правом прийняття ряду важливих оборонних і безпекових рішень (Чорногорія). В українському випадку вжите сло­во «координація», яке навряд чи підпадає суто під рекомендаційний характер. Проте в цьому випадку питання наділення деякими повнова­женнями РНБО, а не, наприклад, Кабміну, має бути досить обґрунтоване і справді пов'язане суто із питаннями оборони і національної безпе­ки. Доктрина обмеженості повноважень Прези­дента самою Конституцією недарма вмонтована в конституційний дизайн (ст. 106 Конституції). Незважаючи на досить широке і оціночне фор­мулювання повноважень Президента щодо керівництва в сфері національної безпеки, все ж таки індивідуальне правозастосування шляхом накладення санкцій, присвоєння статусу олігар­ха тощо навряд чи може бути охарактеризоване саме як «керівництво». Їх застосування більше стосується реалізації державної політики в цій сфері. Саме тому, можливо, слід замислитися над наданням відповідних повноважень Кабіне­ту Міністрів України. Адже сама природа Кабміну полягає у забезпеченні проведення державної політики. Крім того, ст. 116 Конституції (п. 10) прямо дозволяє надавати Кабміну повноваження законами.