Іпотека земельних ділянок

Анотація

Обговорена інформація стосується правових аспектів іпотеки земельних ділянок які знахо­дяться на території Україні. Спільна власність на землю передбачає розділ земельної ділян­ки на частки між співвласниками. Земельна ді­лянка може бути передана в іпотеку за згодою всіх співвласників згідно діючого законодавства України, а саме - Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Сімейного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат» .

Цільове призначення земельної ділянки грає важливу роль у використанні її за цільовим при­значенням. У разі використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням на підставі дію­чого законодавства України, необхідно змінити ці­льове призначення за фактичним користуванням. Зміна цільового призначення земельної ділянки може бути складним процесом і потребує вагомих причин. Зокрема, земельні ділянки сільськогоспо­дарського призначення можуть бути заставлені лише банками, маючи відповідну ліцензію.

На підставі діючого законодавства України Іпо- текодавці не обмежені у своїх правах у зв'язку з підписанням іпотечного договору та мають право використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, будувати будинки, садиби, будів­лі тощо на переданій в іпотеку земельній ділянці, якщо інше не передбачено договором. У разі іпо­теки земельних ділянок з вже існуючими будів­лями, спорудами та насадженнями, які належать третім особам, їх права і обов'язки можуть перей­ти до іпотекодержателя при зверненні стягнення на таку земельну ділянку лише у разі не виконан­ня умов кредитного та іпотечного договору.

При укладанні іпотечного договору, згідно діючого законодавства України, зазначений до­говір, обов'язково повинен посвідчуватись нота­ріально. Документи, необхідні для посвідчення іпотечного договору на земельну ділянку, вклю­чають місце розташування, склад і цільове при­значення ділянки, її вартість та право встанов­лювальні документи, тощо.

Оглядаючи цю інформацію, важливо врахову­вати, що іпотека на земельну ділянку має свої специфічні обмеження та вимоги, які ґрунтують­ся безпосередньо на підставі діючого законодав­ства України.