Інформаційно-психологічні атаки як загроза державній безпеці
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.57Ключові слова:
інформаційно-психологічні атаки, національна безпека, законодавчі заходи, співпраця державних та приватних структур, захист від інформаційно-психологічних атак, надійні джерела інформації, критичне мисленняАнотація
У статті розглянуто актуальну проблему в сучасному світі — використання інформаційно-психологічних методів для здійснення атак на національну безпеку. Було акцентовано увагу на дослідженні впливу таких атак на суспільство та національну безпеку загалом. Докладно проаналізовано природу інформаційно-психологічних атак, їхні основні види та ефективність. Наголошено на тому, що інформаційно-психологічні атаки можуть мати значний вплив на національну безпеку, оскільки вони можуть призвести до дезінформації, маніпулювання суспільними настроями. Розглянуто також законодавчу базу щодо боротьби з інформаційно-психологічними атаками. Зауважено, що законодавство повинно відповідати вимогам сучасної дійсності та забезпечувати ефективний захист держави від інформаційно-психологічних загроз. Також наведено рекомендації щодо того, як захистити себе від інформаційно-психологічних атак, враховуючи пошук надійних джерел інформації, критичне мислення та розуміння того, як працюють інформаційно-психологічні атаки.
Також було зроблено висновок, що інформаційно-психологічні атаки можуть істотно впливати на національну безпеку, відтак наголошено на необхідності розвитку комплексних заходів для захисту від таких загроз. Актуальність пропонованої статті є беззаперечною з огляду на важливість розуміння проблем, пов'язаних з інформаційно-психологічними атаками на національну безпеку. Відзначається, що боротьба з інформаційно-психологічними атаками потребує взаємодії державних та приватних структур, які повинні працювати разом для забезпечення національної безпеки. Загалом, стаття є важливим внеском у розуміння проблем, пов'язаних з інформаційно-психологічними атаками як загрозою національній безпеці. Буде корисною для широкої аудиторії, враховуючи державні структури, приватний сектор та громадськість.
Посилання
Бондаренко В.О., Литвиненко О. В. Інформаційна безпека сучасної держави: концептуальні роздуми. Стратегічна панора¬ма. 1999. № 1-2. С. 127-133. URL: http://www.crime-research.iatp.org.ua/library/strateg.htm (дата звернення: 28.03.2023).
Горбань Ю.О. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення. Вісник НАДУ. 2015. Вип. 1. С. 136-141. URL: http://www.visnyk.academy.gov.ua/wpcontent/uploads/2015/04/20.pdf (дата звернення: 28.03.2023).
Гусаров В. Кремль розпочав нову інформаційну операцію проти України. Детектор медіа. 2014. 4 верес. URL: http://www.osvita.mediasapiens.ua/material/34281 (дата звернення: 29.03.2023).
Кормич Б.А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України: дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07. Харків: НУВС, 2004. URL: http://www.mego.info/матеріал/23-захист-інформаційної-безпеки-як-функція-держави (дата звернення: 01.04.2023).
Інформаційна безпека держави у контексті протидії інформаційним війнам: навч. посіб. Київ: НАОУ, 2004. 315 с.
Концепція національної безпеки України. URL: http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1.
Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень. Київ: НІСД, 2013. 104 с.
Литвин М.М. Умови та фактори внутрішньої загрози національній безпеці України. URL: plesetsk-info.ru/uchebnoe-posobie/umovi-ta-faktorivnutrshno-zagrozi-natconalni-bez.
Сащук Г. Інформаційна безпека в системі забезпечення національної безпеки. Бизнес и безопасность. 2014. № 1. С. 46-50. URL: http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/satshuk_publ.php.
Berenger J. & Johnson J. The fake news challenge: exploring boundary conditions for "satirical" criticism. Journal of Social and Political Psychology. 2018. № 6(2). Р. 177-198.
Світлична В.Ю. Інформаційна безпека: багатогранність сутності, види загроз та шляхи забезпечення. Науково-технічний збірник. Харків: ХНАМГ, 2013. № 109. С. 360-369.
Боднар І.Р. Сучасні реалії інформаційного суспільства: проблеми становлення та перспективи розвитку: монографія. Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2013. 320 с.
Bossetta M. & Rieder B. Political communi-cation in the digital age: mapping the field and assessing its implications for democrat¬ic theory. Journal of Information Technology & Politics. 2018. № 15(1). С. 1-19.
Боднар, І.Р. Роль держави у формуванні інформаційної політики. ВісникЛКА. 2011. № 34. С. 291-296.
Почепцов Г. Інформаційна політика: навч. посіб. Київ: Знання, 2006. 663 с.
Hameleers M., Bos L. & De Vreese C. It's not fake news, it's misinformation: how to define and characterize misleading information in contemporary media landscapes. American Behavioral Scientist. 2020. № 64(3). Р. 422-436.
Ткачук Т. Сучасні загрози інформаційній безпеці держави: теоретико-правовий аналіз. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 182-186.
Боднар І.Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Механізм регулювання економіки. 2014. № 1. С. 68-75.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І.К. Дерюгін, І.І. Батько
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
