Вплив правового режиму воєнного стану на правовий статус суб'єктів адміністративного права

Анотація

У статті проаналізовано вплив воєнного ста­ну в Україні на адміністративно-правовий статус суб'єктів адміністративного права. Суб'єктом адміністративного права є носій прав і обов'язків у сфері публічного адміністрування, що визначені адміністративно-правовими нормами, що здатен надані права реалізовувати, а покладені обов'яз­ки виконувати. Встановлено, що у сучасній де­мократичній, соціальній і правовій державі адміністративне право має орієнтуватися на забез­печення потреб приватної особи у її відносинах із публічною владою. Нормативним підґрунтям такого підходу виступає Конституція України, де встановлено, що утвердження і забезпечен­ня прав і свобод людини є головним обов'язком держави, порядок реалізації якого і має встановлюватись нормами адміністративного права. За­значено, що введення в Україні воєнного стану змінило функціонування та розвиток суспільних відносин в усіх сферах суспільного життя. Осо­бливу відповідальність за таких умов було покладено на органи державної влади та місцево­го самоврядування. В умовах воєнного стану їм відводиться особлива роль, оскільки саме вони покликані забезпечити реалізацію прав та сво­бод приватних суб'єктів у цих надзвичайних обставинах, які сформувалися в нашій державі задля безпеки і миру. Зазначено, що воєнний стан вплинув на адміністративно-правовий ста­тус не тільки представників влади, а й приватних суб'єктів адміністративного права. В надзвичай­них умовах, пов'язаних із військовою агресією та окупацією частини території України, опинилися і фізичні та юридичні особи приватного права, які є суб'єктами адміністративного права. Тисячі громадян України постраждали внаслідок агресії Російської Федерації. У зв'язку із цим змінилася їх адміністративна правосуб'єктність. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та загальної мобілізації на громадян України було покладе­но цілу низку нових адміністративно-правових обов'язків та обмежено їх окремі права. Зробле­но висновок про те, що основоположні права людини і громадянина не підлягають обмеженню навіть у період дії воєнного стану. Адже без їх забезпечення і гарантування неможливим є існу­вання людини і держави у правовому демокра­тичному полі.