Моніторинг і аудит як інструмент досягнення балансу приватних і публічних інтересів у фінансовому праві

Анотація

У статті на основі комплексного системного аналізу національного законодавства, у контек­сті європейської інтеграції, розглянуто питання пошуку оптимального балансу між приватними та публічними інтересами не втрачають своєї актуальності. Конфлікт таких інтересів неми­нучий у разі. регулювання відносин, властивих сфері реалізації державою фіскальної функції та здійснення фінансового контролю. Згладжуван­ня суперечностей між платниками обов'язкових платежів та податковими органами можливе за допомогою таких інструментів, як моніторинг та аудит.

Аналіз правових норм, що регламентують по­рядок проведення виявлення проблем, що вини­кають при їх застосуванні визначення шляхів їх розвитку. Усі ці питання потребують наукового осмислення. Мета: на основі розкриття особли­востей проведення податкового моніторингу, аудиту у сфері фінансової діяльності. показати можливості досягнення балансу приватних та публічних інтересів. У статті використано мето­ди аналізу та синтезу, формально-логічний, по­рівняльно-правовий, історичний, статистичний. Визначено, що фінансові та податкові відносини можуть мати певною мірою фідуціарний харак­тер розкрито; сутність та функції податкового моніторингу як інноваційної форми податкового контролю. Проведено співвідношення між ауди­том та фінансовим контролем, встановлено роль податкового моніторингу для оптимального спів­відношення приватних та публічних інтересів. Виділено основні функції податкового моніторин­гу та аудиту - фіскальна, превентивна, аналі­тична. З метою подальшого пошуку балансу між приватними та публічними інтересами запропо­новано розглянути перспективи розвитку зазна­чених форм фінансового контролю, розширити коло суб'єктів господарювання, щодо яких може проводитись податковий моніторинг. Аргументо­вано ідею можливості використання фінансови­ми органами. аудиторських висновків у рамках категорування учасників зовнішньоекономічної діяльності для визначення фінансової стійкості уповноважених економічних операторів.