Особливості застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві

Автор(и)

  • М.М. Сливка кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-2679-1632
  • Х.О. Свита студентка магістратури Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.71

Ключові слова:

суд, адміністративне судочинство, процесуальний примус, заходи процесуального примусу, правопорушення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливос­тей застосування заходів процесуального при­мусу в адміністративному судочинстві.

Зазначено, що застосування заходів проце­суального примусу пов'язані з обмеженням осо­бистої свободи та волевиявлення громадян. Це означає, що застосування примусу порушує ос­новні особисті та майнові права громадян. Тому заходи процесуального примусу повинні засто­совуватися лише відповідно до їх призначення, за наявності встановлених законом підстав та у встановленому законом порядку.

Вказано, що попередженням є письмове за­уваження на адресу особи про порушення по­рядку у судовому засіданні або невиконання вказівок голови суду. Наприклад, образливі зви­нувачення учасників судового процесу, репліки, недотримання тиші у залі судового засідання, тощо. Застосування попередження оформляєть­ся ухвалою суду та робиться запис у протоколі судового засідання.

Підкреслено, що тимчасове вилучення доказів для дослідження судом - це витребування судом письмових і речових доказів, не представлених на дослідження судом без поважних причин. На­приклад, неподання органом влади нормативно­го акту, щоб уникнути перевірки наявності норм, що суперечать Конституції та законам України, порушує права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Вказано, що привід поширюється на належ­ним чином повідомлених осіб, особиста участь яких визнана судом обов'язковою, свідків, які не з'явилися в судове засідання без поважної причини або не повідомили про причину неявки через органи Національної поліції України, з відшкодуванням у державну скарбницю витрат на її реалізацію.

Наголошено, що застосування заходів проце­суального примусу має вагоме значення, оскіль­ки надає керівнику адміністративного суду ре­альні інструменти впливу на осіб, що порушують встановлені у суді правила, створюючи перешко­ди для належного судового розгляду.

Зазначено, що суд може скасувати своє рі­шення про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої вона винесена, усунула допущене порушен­ня або надала докази серйозності причин неви­конання відповідних вимог суду або його проце­суальних зобов'язань.

Посилання

Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.

Розум І.О. Судове рішення у справах адміністративної юрисдикції: спектральний аналіз дискусійних теоретичних аспектів сутності та правової природи. Юридичний вісник. 2017. 3 (44). с. 54-60.

Манжула А.А. Доказ в адміністративному процесі крізь призму інноваційних перетворень та інформатизації судочинства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 3. с. 101-108.

Мороз Н.С., Сидор Н.Т. Видалення із залу судового засідання як захід процесуального примусу в адміністративному судочинстві. Правові новели. 2021. № 13. с. 199-204.

Педан А. Зміст адміністративно-правових відносин у сфері виконавчого провадження в Україні. Підприємництво, господарство, право. 2018. № 9. с. 143-148.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-17

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право