Особливості застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.71Ключові слова:
суд, адміністративне судочинство, процесуальний примус, заходи процесуального примусу, правопорушенняАнотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві.
Зазначено, що застосування заходів процесуального примусу пов'язані з обмеженням особистої свободи та волевиявлення громадян. Це означає, що застосування примусу порушує основні особисті та майнові права громадян. Тому заходи процесуального примусу повинні застосовуватися лише відповідно до їх призначення, за наявності встановлених законом підстав та у встановленому законом порядку.
Вказано, що попередженням є письмове зауваження на адресу особи про порушення порядку у судовому засіданні або невиконання вказівок голови суду. Наприклад, образливі звинувачення учасників судового процесу, репліки, недотримання тиші у залі судового засідання, тощо. Застосування попередження оформляється ухвалою суду та робиться запис у протоколі судового засідання.
Підкреслено, що тимчасове вилучення доказів для дослідження судом - це витребування судом письмових і речових доказів, не представлених на дослідження судом без поважних причин. Наприклад, неподання органом влади нормативного акту, щоб уникнути перевірки наявності норм, що суперечать Конституції та законам України, порушує права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.
Вказано, що привід поширюється на належним чином повідомлених осіб, особиста участь яких визнана судом обов'язковою, свідків, які не з'явилися в судове засідання без поважної причини або не повідомили про причину неявки через органи Національної поліції України, з відшкодуванням у державну скарбницю витрат на її реалізацію.
Наголошено, що застосування заходів процесуального примусу має вагоме значення, оскільки надає керівнику адміністративного суду реальні інструменти впливу на осіб, що порушують встановлені у суді правила, створюючи перешкоди для належного судового розгляду.
Зазначено, що суд може скасувати своє рішення про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої вона винесена, усунула допущене порушення або надала докази серйозності причин невиконання відповідних вимог суду або його процесуальних зобов'язань.
Посилання
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
Розум І.О. Судове рішення у справах адміністративної юрисдикції: спектральний аналіз дискусійних теоретичних аспектів сутності та правової природи. Юридичний вісник. 2017. 3 (44). с. 54-60.
Манжула А.А. Доказ в адміністративному процесі крізь призму інноваційних перетворень та інформатизації судочинства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 3. с. 101-108.
Мороз Н.С., Сидор Н.Т. Видалення із залу судового засідання як захід процесуального примусу в адміністративному судочинстві. Правові новели. 2021. № 13. с. 199-204.
Педан А. Зміст адміністративно-правових відносин у сфері виконавчого провадження в Україні. Підприємництво, господарство, право. 2018. № 9. с. 143-148.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М.М. Сливка, Х.О. Свита
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.