Принцип правової визначеності як вимога стабільності правовідносин в адміністративному судочинстві

Анотація

У статті розглянуто теоретико-правові заса­ди принципу правової визначеності як вимоги стабільності правовідносин в адміністративному судочинстві. Актуальність обумовлена тим, що досліджуваний принцип відбиває та конкретизує одну з основних і специфічних ідей права, що виділяє його серед інших соціальних регулято­рів, - ідею визначеності. Предметом дослідження виступає принцип правової визначеності права, його аспекти, функції, місце у системі принципів адміністративного судочинства щодо механізму правового регулювання. Методологічну основу склали загальнонаукові та спеціально-юридич­ні методи пізнання. За допомогою системного підходу розглядається система загально-право­вих принципів і визначається місце, яке займає принцип правової визначеності. Зазначено, що принцип правової визначеності висловлює осно­вну ідею та вимогу визначеності правового ре­гулювання, яка досягається за рахунок зрозумі­лості, точності недвозначності та несуперечності норм права та індивідуально-владних приписів, чіткості порядку дії нормативно-правового акта, стабільності правовідносин, стійкості правовід­носин, права. Вказано, що правова визначеність є результатом правового регулювання, що ха­рактеризується дотриманням сукупності вимог принципу. Прикметник «правова» підкреслює ознаки (якість, властивість) визначеності, виді­ляючи як характеристику стану правової сфери життя суспільства. У сфері дії принцип правової визначеності є загально правовим. Загальний характер обумовлений сукупністю вимог, що стосуються всіх галузей права, у тому числі ад­міністративного судочинства. Основною вимогою є визначеність норми права як вихідного еле­мента механізму правового регулювання, оскільки від несуперечливого змісту залежить його чітке функціонування надалі. Ясність передба­чає адекватне сприйняття сенсу правової норми суб'єктами права. Точність означає відповідність формулювань норми права усталеним юридич­ним поняттям, термінам, конструкціям. Несупе- речність передбачає її узгодженість із системою чинного правового регулювання. Подальші пер­спективи дослідження торкаються питань впли­ву принципу на ефективності правового регулю­вання.