Проблеми встановлення змісту суспільно небезпечних наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони домашнього насильства
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.88Ключові слова:
кримінальна відповідальність, домашнє насильство, суспільно небезпечні наслідки, розлад здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життяАнотація
Статтю присвячено аналізу суспільно небезпечних наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони домашнього насильства (ст. 1261 Кримінального кодексу України). Встановлено, що законодавчий підхід до формулювання суспільно небезпечних наслідків домашнього насильства як оціночних ознак, може обумовлювати їх довільне тлумачення та як результат, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Недосконалість законодавчого описання наслідків цього злочину свідчить про потребу вдосконалення диспозиції норми, викладеної у ст. 126-1 КК України.
Зокрема, звертається увага на труднощі у встановленні змісту таких ознак, як "розлад здоров'я”, "втрата працездатності”. З метою уникнення помилок у кваліфікації домашнього насильства, у тому числі розмежуванню його із суміжними злочинами, пропонується доповнити ст. 126-1 КК України приміткою, в якій чітко визначити орієнтири щодо розуміння цих ознак.
Розглядається питання щодо кваліфікації дій особи, яка систематично вчиняє фізичне насильство, що виявляється у заподіянні легких тілесних ушкоджень. Заподіяння легкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України, повністю охоплюється ст. 126-1 КК України, як за ознакою діяння (фізичне насильство), так і за ознакою наслідку (фізичні страждання). Відповідно, немає підстав для кваліфікації таких дій за сукупністю кримінальних правопорушень.
З'ясовано, що для встановлення змісту таких наслідків як "емоційна залежність” та "погіршення якості життя”, законодавець не надає чітких орієнтирів. Такий законодавчий підхід у науці кримінального права піддається сумніву. Ці ознаки є оціночними, та на відміну від інших оціночних ознак, які часто передбачаються у статтях КК України, є надто розмитими та широкими за обсягом та наповненістю їх змісту, що дає підстави для їх неоднозначного тлумачення, а отже й довільного правозастосування. З огляду на специфічність встановлення змісту "емоційної залежності” та "погіршення якості життя”, ці ознаки не можливо формалізувати, відтак вони повинні бути вилучені із диспозиції ст. 126-1 КК України.
Посилання
Гаркуша А.Г., Лень В.В. Побої і мордування у кримінальному праві та законодавстві: монографія. Дніпро: ДДУВС, 2018. 129 с.
Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі (науково-практичний коментар новел Кримінального кодексу України) / за ред. М.І. Хавронюка. К.: Ваіте, 2019. 288 с.
Байда А.О. Проблеми кримінальної відповідальності за домашнє насильство. Питання боротьби зі злочинністю. 2016. № 32. С. 79-95.
Біловол О.О. Суспільно небезпечні наслідки домашнього насильства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2021 № 50. С. 71-75.
ВирокХустськогорайонногосудуЗакарпатської області у справі № 1-кп/309/228/21 від 21.02.2023. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109106942.
Книженко О. Домашнє насильство: проблеми кваліфікації. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2019. № 2. С. 45-52.
Гальцова В.В. Деякі аспекти імплементації положень Стамбульської конвенції в КК України та проблеми кримінальної відповідальності за домашнє насильство. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 249-252. URL: http://lsej.org.ua/4_2020/62.pdf.
Довгань-Бочкова Н.В. Домашнє насильство: аналіз об'єктивної сторони складу злочину. Вісник Львівського університету. Серія: Юридична. 2018. Вип. 66. С. 187-197
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.Л. Старко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.