Інформаційна безпека у системі заходів запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій: досвід країн ЄС та США

Анотація

Статтю присвячено проблемам запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інфор­маційних технологій. Для досягнення цієї мети, використовувалися загальнонаукові та спеціаль­ні наукові методи дослідження, зокрема, фор­мально-логічний, системний, порівняльно-пра­вовий та ін. методи. Проведено стислий огляд наукових досліджень у сфері інформаційної без­пеки. При цьому зауважено, що дослідження за­ходів запобігання кримінальним правопорушен­ням у сфері інформаційних технологій, в умовах воєнного стану та повоєнної розбудови, набуває більшої актуальності, потребує об'єктивного кри­мінологічного аналізу реальних та потенційних ризиків у цифровому середовищі. Здійснено аналіз сучасних загроз у сфері інформаційних технологій, серед яких особливе місце посідає не­гативний інформаційно-психологічний вплив на суспільну свідомість громадян України, що від­бувається через систематичне поширення дезін­формації, неповної або упередженої інформації про політичні, економічні, соціальні процеси, що відбуваються в Україні. Зазначено, що незадо­вільний стан інформаційної безпеки, детермінує викривлене уявлення про процеси, які відбува­ються в Україні; деструктивні зміни у поведінці та комунікації особистості; сприяє формуванню деформованих моральних установок. Представ­лено аналіз сучасних зарубіжних програм, що спрямовані на запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій, які ефективно діють у країнах ЄС та США. Характеристика програм здійснюється за алгоритмом: окреслення мети програми; головних напрямів її діяльності; розмі­ру фінансування; залучення урядових та неуря­дових організації; кола фахівців тощо. Значна частина створених проектів функціонує як незалежні міжнародні установи, фактично за відсут­ності підтримки у вигляді державного фінансу­вання. Кошти на реалізацію проектів надходять у вигляді недержавного фінансування, грантових внесків або пожертв членських і асоційованих організацій. Цільовою аудиторією впливу проек­тів є громадянське суспільство, а не населення в цілому, що пояснюється більш активною роллю громадянського суспільства в західних країнах та пасивністю більшої частини громадськості. Зроблено висновок про доцільність міжнародної співпраці та координації зусиль національної та міжнародної спільноти із запобігання криміналь­ним правопорушенням у сфері інформаційних технологій. Доведено важливість підняття рівня обізнаності та грамотності населення стосовно дезінформації та її методів, шляхом проведення інформаційної та роз'яснювальної роботи. Наго­лошено на важливості формування національних підходів збалансованого та відповідального використання цифрового середовища, головною ідеєю яких, є поєднання запобіжних заходів кри­мінально-правового, нормативного, технічного та організаційно-управлінського характеру.