Окремі аспекти порушення права на захист на етапі повідомлення про підозру

Анотація

Статтю присвячено дослідженню окремих ас­пектів порушення права на захист на етапі по­відомлення про підозру. У ході викладу основ­ного матеріалу наголошується, що необґрунто- ване затягування стороною обвинувачення по­відомлення про підозру позбавляє особу права на захист від кримінального переслідування. Констатовано, що рішення про здійснення пові­домлення про підозру має прийматись без зво­лікань задля вчасного набуття процесуального статусу підозрюваного та відповідно наділення підозрюваної особи можливістю захищатися від кримінального переслідування. Визначено, що право на захист на досудовому розслідуванні порушується не лише внаслідок несвоєчасного (запізнілого) повідомлення особі про підозру, а також в результаті передчасного завершення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Вказано, що швидке завер­шення досудового розслідування (відразу після здійснення повідомлення про підозру) позбав­ляє особу, щодо якої здійснювалось кримінальне переслідування, в повній мірі реалізувати своє право на захист від уже фактично завершено­го кримінального переслідування в рамках досудової стадії. Запропоновано внесення змін до ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме передбачити обов'язковий мінімальний строк, з моменту пові­домлення про підозру, у 14 днів до дня закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про засто­сування примусових заходів медичного або ви­ховного характеру. Внесення таких змін до кри­мінального процесуального закону дозволить: в повній мірі гарантувати особам, які піддаються кримінальному переслідуванню дотримання пра­ва на захист на стадії досудового розслідування; раціональніше планувати проведення досудового розслідування слідчим/прокурором; більш виважено приймати рішення про повідомлення особі про підозру. Підсумовано, що порушене на етапі досудового розслідування право на захист неможливо компенсувати під час судового про­вадження, що призводить до несправедливості кримінального провадження у цілому та необхід­ності виправдання особи за всіма пунктами об­винуваченнями.