Конвенція про міжнародне співробітництво при розслідуванні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів: фокус положень та викликів

Анотація

Стаття присвячена аналізу положень Конвенції про міжнародне співробітництво при розслідуван­ні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших між­народних злочинів 2023 року. Аналіз положень Конвенції є важливим для оцінки спроможності наявних механізмів реагування на міжнародні злочини, вчинені в України. Тому метою статті стала оцінка положень Конвенції, її кореляції з законодавством України, у аспекті притягнення до відповідальності винуватих у міжнародних злочи­нах проти України та Українського народу.

У статті детально розглянуто: сферу дії та мету Конвенції; зобов'язання криміналізації; зо­бов'язання встановити юрисдикцію; засаду «aut dedere aut judicare»; напрямки взаємної право­вої допомоги; положення Конвенції стосовно по­терпілих.

Указано, що Конвенція є важливим кроком у розвитку механізмів переслідування за воєнні злочини. Її унікальна особливість - у наявності норм міжнародного кримінального права, попри назву, яка торкається не тільки міжнародного співробітництва, що зовсім не характерно для інших конвенцій про міжнародну правову допо­могу. Утім, на жаль, по деяким воєнним злочи­нам та злочину агресії потрібне буде додаткове повідомлення щодо застосування Конвенції, що знову ж знижує її потенційний позитивний вплив на притягнення до відповідальності за міжнарод­ні злочини.

Аналіз положень Конвенції дозволяє обґрун­товано припустити, що у разі її ратифікації: по­требуватимуть удосконалення норми КК України щодо дії кримінального закону за колом осіб та щодо універсальної юрисдикції; потребувати­муть оновлення норми КПК України щодо на­дання міжнародної правової допомоги; потре­буватимуть доповнень положення КПК України щодо екстрадиції у аспекти засади «aut dedere aut judicare»; потребуватимуть верифікації з пи­тання відповідності Конвенції норми КПК України стосовно участі потерпілих у кримінальному про­вадженні. Крім того, потребуватиме вирішення питання регламентації реституції, компенсації та реабілітації та інших форм відшкодування шкоди потерпілим від міжнародних злочинів.