Зобов'язання видавати або здійснювати судове переслідування та універсальна юрисдикція

Анотація

У статті розглядається співвідношення між принципом aut dedere aut judicare та універ­сальною юрисдикцією в міжнародному кримі­нальному праві. Встановлено, що співробітни­цтво держав у боротьбі з міжнародною злочинністю передбачає, серед іншого, вирішення пи­тання про здійснення кримінальної юрисдикції, у тому числі універсальної, а також реалізації принципу aut dedere aut judicare. Забезпечен­ня універсальної юрисдикції є важливим еле­ментом судового переслідування підозрюваних у вчиненні злочинів, що викликають занепоко­єння всього міжнародного співтовариства, осо­бливо у випадках, коли ймовірний злочинець не переслідувався на території держави вчинення злочину. Було встановлено, що кожна держава визначає сферу своєї кримінальної юрисдикції (включаючи універсальну юрисдикцію), і кож­на держава самостійно визначає сферу дії свого кримінального права. Держави зобов'язані ви­конувати свої міжнародні зобов'язання, зокрема утримуватись від втручання у внутрішні спра­ви інших держав, та виконувати зобов'язання щодо судового переслідування чи екстрадиції. Зроблено висновок про важливість розмежуван­ня між концепціями універсальної юрисдикції та aut dedere aut judicare. Універсальна юрис­дикція застосовується у разі відсутності іншого зв'язку з державою (територіальності, націо­нальності, захисту або іншої правової підстави). Зобов'язання aut dedere aut judicare передба­чає передачу справи компетентним органам для судового переслідування або екстрадиції, а не встановлення юрисдикції. Для виконання зобов'язання aut dedere aut judicare, держава повинна заздалегідь прийняти закони, які кри- міналізують певну поведінку. Зобов'язання aut dedere aut judicare стосується не лише тяжких злочинів, вчинених іноземцем проти іноземця за кордоном. Зобов'язання aut dedere aut judicare не обмежується ситуаціями, в яких для судового переслідування або екстрадиції вимагається за­стосування універсальної юрисдикції.