Внесення змін до конституції: загальнотеоретичний аспект

Автор(и)

  • Д.М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7168-9488
  • Ю.М. Бисага доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8797-5665
  • В.В. Берч кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-3837-4724

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.121

Ключові слова:

Конституція України, конституційний процес, конституційний контроль, внесення змін до конституції, конституційний транзит

Анотація

Вказується, поліпшення процесу розробки конституцій та здійснення конституційної під­тримки має вирішальне значення для зусиль у галузі світобудування у двадцять першому сто­літті. Ми живемо за доби створення конституцій; більше половини майже двохсот існуючих на­ціональних конституцій були або реформовані, або складені в останні тридцять років. Щорічно проводиться близько двадцяти конституційних реформ і приймаються нові вищі закони, з яких більша частина в рамках процесу побудови миру у країнах, що роздираються війною або внаслі­док економічних чи соціальних криз.

Зазначено, основна дилема українського кон­ституціоналізму перехідного періоду виражалася в конфлікті принципів радянського легітимізму (так званої "радянської демократії”) і плебісцитарної президентської влади. Однак даний кон­флікт не одержав остаточного вирішення аж до сьогоднішнього часу. Найбільше чітко він вияв­ляється в опозиції різних політичних сил до Кон­ституції і знаходить вираження у змінах до неї. Даний феномен аж ніяк не є зовсім новим в іс­торії.

Аналіз змін до Конституції дає можливість зробити висновки про загальну спрямованість цих ініціатив. Так, серед них відсутні пропозиції, пов'язані з конституційним регулюванням відно­син власності та взагалі соціальної сфери (напри­клад, земельного права), украй незначне число змін, що стосуються територіального устрою, ор­ганізації на нових засадах місцевого управління та самоврядування, проведення адміністратив­ної і судової реформи (проблеми демократизації правової системи та забезпечення прав особи­стості), тобто саме тих фундаментальних питань, що складають основу правової модернізації.

Підсумовується, слід глибоко усвідомлювати всю відповідальність за стратегію, здійснення і наслідки політичної реформи, що має на меті оновлення Конституції відповідно до нових ре­алій, збалансування владних відносин у держа­ві, консолідації суспільства. Цю велику і бага­тогранну роботу можна буде вважати успішною лише тоді, коли вона внесе реальні позитивні зміни у наше життя, благотворно позначиться на всіх сферах і у всіх вимірах - від народу, дер­жави до конкретної людини і конкретної сім'ї. Слід виходити з того, що зміни такого масштабу і глибини об'єктивно привносять у суспільство, політичну ситуацію елементи нестабільності та незгод. Тому вони повинні бути виважені, точно та відповідально розраховані і реалізовуватися у максимально стислі терміни, не порушуючи за­гальної атмосфери в державі, ритму її економіч­ного життя. З цих само причин не менш важливо, щоб такі кампанії проводилися якомога рідше.

Посилання

Ардан Ф. Франция: государственная система. 1994. 176 с.

Медушевский А. Современная модель конституционных преобразований в сравнительной перспективе. Конституционное право: восточноевропейское обозрение. 2001. № 4. С. 34.

Орзих М.Ф. Конституционная реформа в Укрине. Учебное пособие. Одеса. 2003. 210 с.

Пробелы в конституции и возможности ее совершенствования. 1998. 221 с.

Ющик О.І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здійснення в Україні. K. , 1997. 190 с.

Kelzen H. General Theory of Law and Біаіе. L. : Russel and Russel, 1945. 151 р.

Брандт, М., Коттрелл Дж., Гай Я., Энтони Реган Э. Разработка и реформа конституции: выбор процесса. 2011. 368 с.

Бєлов Д.М. Внесення змін до Конституції: окремі аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2006. Випуск 6. С. 97-100.

Бєлов Д.М. Прийняття та перегляд Основного закону: окремі аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2011. Випуск 16. С. 59-61.

Бєлов Д.М. Перетворення конституції: особливості практичної реалізації. Європейські перспективи. 2012. № 3. Ч. 2. С. 12-16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-17

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права