Порівняльно-правовий аналіз рішення у зразкових справах та судового прецеденту
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.129Ключові слова:
теорія права, зразкова справа, типова справа, рішення у зразковій справі, судовий прецедентАнотація
У статті проаналізовано в теоретичному аспекті правову природу та основні ознаки інституту зразкових справ, зокрема рішення у зразковій справі, досліджено в доктринальному визначенні основні характеристики судового прецеденту та здійснено їх порівняння. Проведено порівняльно-правовий аналіз рішень у зразкових справах й судового прецеденту, що зводиться до наступного: обоє є результатом діяльності суду вищої інстанції; є результатом вирішення конкретної справи; принцип дії рішення у зразковій справі - по вертикалі (рішення судів вищої юрисдикції є загальнообов'язковими для судів нижчої юрисдикції при вирішенні аналогічних справ), а принцип дії судового прецеденту - по вертикалі (має застосовуватися у частині ratio decidendi нижчими інстанціями) та по горизонталі (має застосовуватися тим же судом чи іншим судом того ж рівня при вирішенні «аналогічних» справ; обоє мають загальнообов'язковий характер при розгляді наступної справи, що стосується аналогічних чи достатньо близьких питань (обставин справи); правові висновки рішень у зразкових справах та правила судових прецедентів спрямовані суддям, які зобов'язані їх виконувати, і також для правозастосування іншими суб'єктами; однак, рішення у зразковій справі ухвалюється на підставі подання про розгляд однієї із типових справ, а судовий прецедент виникає при розгляді конкретної справи; рішення у зразковій справі є обов'язковим в повному обсязі та має містити чітко визначені у чинному законодавстві обставини, а прецедентні рішення є обов'язковими не в повному обсязі, а лише в частині ratio decidendi, а решта прецедентного рішення, зокрема і правові позиції, сформульовані судом «між іншим» («obiter dictum»), не є обов'язковою. Доведено той факт, що дія рішень у зразкових справ, хоча і має риси прецеденту, проте і відрізняється від нього, а це свідчить що в процесі судочинства відбуваються ефективні зміни.
Посилання
Шелевер Н.В. Інститут зразкової справи як ефективний механізм вирішення соціальних спорів. Соціальні права та їх захист адміністративним судом: зб. матеріалів ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 04.09.2020). Київ. 2020. С. 284-286.
Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text (дата звернення 31.01.2023).
Подорожна Т. Зразкові та типові справи в адміністративному судочинстві. Судово-юридична газета. 2018. Серпень 18. URL: https://ukrainepravo.com/scientific-thought/pravova-pozytsiya/zrazkovi-ta-typovi-spravy-v-administratyvnomu-sudochynstvi/ (дата звернення 31.01.2023).
Марченко А.А. Судовий прецедент у правовій системі України (1991-2010 рр.): автореф. дис. канд. юрид. наук; 12.00.01 / Національна академія внутрішніх справ. Київ. 2015. 21 с.
Теорія держави і права: підручник / О.В. Петришин, С.П. Погребняк, В.С. Смородинський та ін.; за ред. О.В. Петришина. Х.: Право. 2015. 368 с.
Журавльов А.В. Судові прецеденти в адміністративному судочинстві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук; 12.00.07. Запорізький національний університет: Запоріжжя. 2017. 22 с.
Анакіна Т.М. Судовий прецедент у праві Європейського Союзу: автореф. дис. канд. юрид. наук; 12.00.11. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків. 2008. 21 с.
Про адміністративну процедуру: Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text (дата звернення 31.01.2023).
Святоцький О. Судовий прецедент та судова практика: порівняльно-правовий аспект. Право України. 2016. № 10. С. 64-69.
Карпушова К.Г. Судовий прецедент: поняття та ознаки як джерела права. Реформування правоохоронної системи України: матеріали круглого столу (м. Київ, 20 червня 2014 р.). К., 2014. С. 31-33.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.М. Мельник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.