Адміністративний статус сучасних суб'єктів сектору безпеки держави

Анотація

Стаття присвячена дослідженню адміністра­тивного статусу сучасних суб'єктів сектору безпеки в контексті впровадженого правового режиму воєнного стану. В якості об'єкта дослі­дження обрано законодавчо визнані публічні інституції, що наділені повноваженнями в сек­торі національної безпеки. Натомість, адміні­стративний статус суб'єктів, яких не наділено владними повноваженнями (наприклад, фізич­них осіб - громадян) є єдиним та може конкре­тизуватись, до прикладу, на рівні забезпечення окремих прав фізичних осіб в секторі безпеки держави.

Визначено, що специфіка суспільних відно­син в сфері національної безпеки, опосередко­вує відсутність можливості ототожнення понять «суб'єкт, уповноважений в секторі безпеки» та «суб'єкт публічної адміністрації». До суб'єктів, уповноважених в секторі безпеки будуть відне­сені органи державної влади незалежно від їх віднесення до законодавчих, судових чи вико­навчих органів, а також незалежно від викону­ваних ним функцій.

Проаналізовано положення Закону України «Про національну безпеку», якими закріпле­но перелік суб'єктів, уповноважених в секторі безпеки та положення профільного законодав­ства, якими регулюється статус кожного з цих суб'єктів. Обґрунтовано доцільність групуван­ня суб'єктів, уповноважених в секторі безпе­ки держави залежно від їх правового статусу таким чином: органи виконавчої влади; вій­ськові формування; державні органи спеціального призначення; розвідувальні органи Укра­їни. Зазначено, що: група виконавчих органів представлена центральними органами вико­навчої влади, які наділяються повноваження­ми, що можна трактувати як повноваження в сфері безпеки держави; адміністративний ста­тус виконавчих органів влади врегульовано переважно підзаконними нормативно-право­вими актами; військові формування як суб'єк­ти, наділені повноваженнями в секторі безпе­ки держави входять до структури конкретних центральних органів виконавчої влади; адміністративний статус військових формувань впо­рядковано на законодавчому рівні; державні органи спеціального призначення об'єднує те, що це державні органи, яких наділено виключ­ною компетенцією; розвідувальні органи не підлягають розширенню, а їх адміністративний статус впорядковано на законодавчому рівні профільного характеру.