Метаантропологія паломницького богослов'я у філософії права: закон сполучених посудин

Анотація

У науковій статті досліджується такий аспект багатовимірюваності філософії права як мета­фізичний закон сполучених посудин, який діє у природньо-надприродньому правовому просторі. Доводиться, що заповнення метафізичних посу­дин здійснюється духом (рефлексією, інерцією) місць сили, які містяться у земних надприродних благодійних явищах. Тому звичайні екскурсії по цих місцях мають назву паломницьких подорожей. При цьому паломництво має метаантропологічний характер і реалізовується метаантропологічно, тобто тілесно, душевно і духовно. Внаслідок цього людина набуває моральних (елементарних і вищих) якостей, необхідних екзистенціалів і трансценденталій. Метаантропологічний закон сполучених посудин підтримує правову гармонію Всесвіту. Вперше подається дефініція паломниць­кого богослів'я.

Паломництво приносить користь для тілесної погамованості, породжує відчуття набутого тілес­ного бруду, нечистоти, оскільки брудні дії чіпляються до кожного, це дії зла. Адже тілесний блуд - це різновид нечистої сили, яка скерована на те, щоб людина не виконувала онтологічних тілесних засад, щоб вела розпустний спосіб життя, не кон­тролювала себе, а тому створювала такі елемен­тарні моральні норми, які одобрили б брудні дії.

Філософія права вдається до таких глибинних ніби й занадто елементарних, банальних норм для того, щоб не допустити значно видимих порушень. Паломництво - це один із методів про­філактики тілесних правопорушень, які здатні не допустити руйнацію і дію духовного закону сполучених посудин у Всесвіті.

Філософія метафізичного закону сполучених посудин має видимий бік - вплив плодів тілесно­го паломництва на постійне формування фабри­ки елементарної моралі, заговин для вироблення елементарних чеснот. Ця фабрика повинна що­разу удосконалюватися завдяки паломництву і сприяти виробленню щоразу нових правил праведного земного життя, розуміння сутності ек- зистенціалів і трансценденталій. Навіть такі пло­ди ордологічного паломництва як зміцнення бе­режливого відношення людини до природи, світу, формування для себе тілесного кодексу здоров'я, виведення себе із споживацького матеріального стану, обмеження у буттєвих потребах та ін. не допускають порушення закону сполучених посудин. З цього можна зробити висновок про глибин­ну сутність філософії права, корінні засади права, взагалі закону, людської моралі. Адже тілесна по­ведінка людини найчастіше буває неадекватною до дій закону сполучених посудин. Для бороть­би з цією неадекватністю людство, суспільство, держава вдається до створення складної системи правоохоронної діяльності, але результатів від­чутних ще замало. Паломництво по місцях сили дасть значно більше.