Ідея автономізму у поглядах Іллі Шрага
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.134Ключові слова:
автономія, адвокат, Російська імперія, суд, Чернігівська губернія, Ілля Шраг, українські земліАнотація
У статті досліджуються погляди відомого українського адвоката, громадського і суспільно-політичного діяча Іллі Шрага на питання української автономії на початку ХХ століття. На основі наукової літератури розкриваються чинники, що вплинули на становлення поглядів І. Шрага в контексті суспільно-політичних процесів на українських землях на початку ХХ ст. Стверджується, що становлення державно-правових орієнтирів Іллі Шрага здійснювалося у ході його активної участі в суспільно-політичних процесах, які відбувалися на території українських земель. Його участь в українському національному русі сприяла об'єднанню свідомих діячів того часу на ниві розв'язання українського питання. Він намагався налагодити тісні контакти із західноукраїнськими діячами, спільна діяльність з якими дала можливість актуалізувати у суспільстві соборницькі ідеї, підняти на новий рівень питання української автономії. Відзначається, що українська ідея сталим основоположною у парламентській діяльності Іллі Шрага. Ще будучи депутатом І Державної Думи Російської імперії, він виніс на широкий загал ключові питання життєдіяльності українського народу. Застосовуючи свої знання та практичні навички у сфері юриспруденції, він поставив ці питання на законодавчу основу і запропонував шляхи їх ефективного вирішення. Показано участь Іллі Шрага в українському національно-визвольному русі в умовах занепаду самодержавного режиму, концентрується увага на його участі у діяльності Центральної Ради, де він веде активно працює у комісії зі створення проєкту статуту автономії України. У цьому зв'язку відображено його тісну співпрацю з головою Центральної Ради Михайлом Грушевським. Зауважується, що М. Грушевський неодноразово звертався до І. Шрага за фаховими консультаціями та роз'ясненнями щодо організаційних, кадрових і загальних питань. Головна ж їхня спільна діяльність базувалася на основі ідеї української автономії.
Посилання
Андрусяк Т.Г. Адвокати та їх роль у розвитку української правової думки. Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 14-18.
Бойко В.М., Демченко Т.П., Оніщенко О.О. 1917 рік на Чернігівщині: історико-краєзнавчий нарис. Чернігів: Сіверянська дум-ка, 2003. 126 с.
Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). К.: Темпора, 2011. 480 с.
Катренко А.М., Катренко Я.А. Їх об'єднували сповідувані демократичні ідеали та любов до України і її народу (Листи І.Л. Шрага М.С. Грушевському). К.: [б. в.], 2009. 64 с.
Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України. 1917-1920: навч. посібник. К.: Либідь, 1997. 208 с.
Лотоцький О. Сторінки минулого. Варшава, 1934. Ч. 3. 397 с.
Манько М.О. Культурницький чинник формування української національної еліти в добу Центральної Ради 1917-1918 рр. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. пр. / ред. кол.: С.І. Світленко (відп. ред.) та ін. Д.: Вид-во ДНУ, 2012. Вип. 10. С. 247-252.
Медянець Н.С. Організація та діяльність органів адвокатури УНР в добу Центральної Ради. Адвокатура: минуле та сучасність: матер. VT Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Одеса, 12 листопада 2016 р.) за заг. ред. д.ю.н., доц. Г.О. Ульянової. Одеса: Фенікс, 2016. С. 192-193.
Скальський В.В. Адвокати - парламентарі Української Народної Республіки (1917-1918 рр.) Адвокатура України: історія та сучасність : збірник матеріалів Всеукраїнського круглого столу: (на пошану адвоката, президента Української Народної Республіки в екзилі Степана Порфировича Витвицького). 24 листопада 2015 р., м. Львів. уклад. І.Б. Василик, І.С. Яковець. Київ : КВІЦ, 2015. С. 124-129.
Скальський В.В. Діяльність адвокатів в період Центральної Ради 1917-1918 рр. Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 89-93.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.Й. Француз
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.