Застосування гнучкого режиму робочого часу у порівнянні з іншими видами спеціальних режимів робочого часу

Анотація

В даній науковій статті автор аналізує осо­бливості застосування гнучкого режиму робо­чого часу у порівнянні з іншими видами спе­ціальних режимів робочого часу, зокрема ненормованим робочим днем, вахтовим методом організації роботи, а також змінною роботою. Встановлено, що дані спеціальні режими мають як спільні, так і відмінні риси. Так, автором за­значено, що спільним для гнучкого режиму ро­бочого часу та ненормованого робочого дня є те, що: встановлюються виключно на договірній основі; не впроваджуються, де їх застосування об'єктивно неможливе; працівнику не здійс­нюється доплата за виконання трудової функ­ції понад нормальну тривалість робочого дня. Відмінності полягають у тому, що: працівник за ненормованого робочого дня не має можливості саморегулювати робочий час, за ненормованого робочого дня надаються додаткові соціальні гарантії. Спільним для вахтового та гнучкого ре­жимів є те, що: працівникам надаються рівні га­рантії щодо щорічних відпусток; впровадження вказаних режимів потребує двостороннього во­левиявлення. Відмінним є те, що: за вахтового методу прямо передбачається місце виконання працівником своєї трудової функції; вахтовий метод застосовується виключно до підприєм­ства, установи і організації в цілому, або окре­мих підрозділів, а не до конкретних працівни­ків. З аналізу гнучкого режиму робочого часу та роботи змінами автор констатує, що спільним є те, що застосування останніх не покладає на працівника обов'язку фактично відпрацьову­вати більшу кількість годин; на працівників не поширюються спеціальні гарантії соціального та економічного захисту. Відмінне зводиться до того, що: за змінного режиму робочого часу працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію у певному визначеному місці; за змін­ного режиму робочого часу працівник зобов'я­заний виконувати трудову функцію й у нічний час, а за гнучкого режиму робочого часу цей обов'язок у працівника відсутній.