Європейський суд з прав людини як чинник удосконалення забезпечення людських прав в Україні

Автор(и)

  • А.М. Кучук доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права та методики викладання правознавства Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Україна https://orcid.org/0000-0002-5918-2035

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.8

Ключові слова:

верховенство права, забезпечення прав людини, законодавство, Європейський суд з прав людини, людські права, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, практика Європейського суду з прав людини

Анотація

Актуальність проблематики забезпечення людських прав обумовлюється її перманентним характером. Забезпечення людських прав стало не тільки моральним імперативом, але й ключо­вим показником розвиненості країн та їхньої го­товності до взаємодії на міжнародній арені. За­безпечення людських прав є важливою складо­вою будь-якого демократичного суспільства. Від того, наскільки ефективно реалізуються права людини, залежить рівень свободи, справедливо­сті у суспільства. Особливого значення набуває діяльність Європейського суду з прав людини., практика якого визнана джерелом національно­го права.

Метою дослідження є висвітлення практики Європейського суду з прав людини як чинника удосконалення забезпечення людських прав в Україні.

Наголошується, що практика Європейського суду з прав людини розглядається як така, якій властивий прецедентний характер, хоча система рішень страсбурзького суду не має формальних ознак, властивих «класичному» прецедентному праву.

Вказується, що практика Європейського суду з прав людини може впливати на національ­не право декількома способами: використання правоположень, сформульованих Європейським судом з прав людини, національними судами; тлумачення національними органами публічної влади норм національного законодавства через правоположення, сформульовані Європейським судом з прав людини; внесення змін до націо­нального законодавства відповідно до практики Європейського суду з прав людини; розвиток доктрини людських прав.

Наголошується, що рішення Суду є обов'язко­вими для виконання всіма державами-учасницями Конвенції. Відтак, і національні судові органи зобов'язані застосовувати правоположення, ви­кладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у тих випадках, коли вони стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Резюмується, що практика Європейського суду з прав людини є важливим чинником роз­витку вітчизняного права, сприяючи удоскона­лення забезпечення людських прав. Практика Європейського суду з прав людини впливає на формування та розвиток національного зако­нодавства. У випадку, коли національне зако­нодавство не відповідає міжнародним стандар­там, рішення Європейського суду з прав люди­ни може спонукати державу до внесення змін у свої правові акти для відповідності конвенційним стандартам.

Посилання

Корнієнко М.В. Забезпечення прав людини органами правопорядку в екстраординарних умовах: доктринальний аспект: монографія. Одеса: Видавництво «Юридика», 2023. 170 с.

Завгородній В.А. Практика Європейського Суду з прав людини та її вплив на юридичну діяльність в Україні (теоретико-правовий аналіз): дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Дніпро, 2021. 517 с.

Кучук А.М., Пекарчук В.М. Вплив практики Європейського суду з прав людини на національне право: пропедевтичний аспект. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № 4. С. 17-21.

Єдиний державний реєстр судових рішень. URL https://reyestr.court.gov.ua.

Новий тимчасовий штат місцевих та апеляційних судів - затверджена чисельність суддів. URL https://sud.ua/uk/news/publication/279055-novyy-vremennyy-shtat-mestnykh-i-apellyatsionnykh-sudov-utverzhdena-chislennost-sudey.

Бабанли Р., Пушкар П. До питання про (не)релевантне застосування практики Європейського суду з прав людини: практичні поради. URL https://sud.ua/ru/news/blog/140972-do-pitannya-pro-ne-relevantne-zastosuvannya-praktiki-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini-praktichni-poradi?fbclid=IwAR35piS_l6BBTdx0tB7GBzyLqeBw95KHtc5M9WviFqY6I7C0EmTy6XfDGxA.

Про Національну поліцію. Закон України від 2 липня 2015 року. Відомості Верховної Ради. 2015. № 40-41. Ст. 379.

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88.

Матвєєва С.П. Принцип автономності тлумачення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наше право. 2014. № 9. С. 139-143.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень