Новели 1914-1916 рр. до Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р.
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.11Ключові слова:
Австрійське загальне цивільне уложення 1811 р., новелізація 1914-1916 рр., Йозеф Унгер, історична школа права, Ернест Тілль, Станіслав Дністрянський, цивільний кодекс, кодифікація, Австрійська монархіяАнотація
Стаття присвячена з'ясуванню причин і передумов прийняття Новел 1914-1916 рр. до Австрійського загального цивільного уложення 1811 р., загальному охарактеризуванню їхнього змісту та обґрунтуванню їхнього історико-правового значення.
Автором проаналізовано стан опрацювання проблематики; передусім автор послуговувався працями двох професорів Львівського університету поч. XX ст. - видатного польського цивіліста Ернеста Тілля, котрий опублікував німецький текст і польський переклад Новел з власними поясненнями, а також визначного українського правознавця Станіслава Дністрянського, який переклав у 1919 р. українською мовою Уложення 1811 р. та три Новели до нього. При тому головну увагу у статті приділено постаті австрійського юриста та державного діяча, професора Віденського університету Йозефа Унгера, котрий представив програму новелізації Уложення 1811 р. у своїй статті 1904 р. та надалі виступив її головним розробником на чолі Спеціальної комісії.
Автором виявлено визначальний вплив Й. Унгера на поширення в юридичній науці Австрійської монархії напряму історичної школи права, у т. ч. її засадничих положень щодо рецепції римського права, традиції німецької пандектистики; та, натомість, критики нею теорії природного права; а також на впровадження вченим порівняльно-правового підходу в австрійській цивілістиці, завдяки чому і було розпочато реформування Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р. Автором розглянуто 10-річний кодифікаційний процес зі зміни Уложення, наслідком якого стала його новелізація у 1914-1916 рр.
Відтак, у статті опрацьовано головний зміст трьох Новел до Уложення: Першої новели від 12.10.1914 р., Другої новели від 22.07.1915 р. та Третьої новели від 19.03.1916 р., які вносила певні зміни до особового, сімейного, речового, спадкового та зобов’язального права. Притому автором констатовано, що новелізація Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р. не змінила кардинально ні його структуру, ні основні засади і положення, а мала на меті лише пристосування Уложення до тогочасних новітніх умов і потреб.
Посилання
Шутко Н. Новелізація Цивільного кодексу Австрії 1811 р. на початку ХХ ст. Історико-правовий часопис. 2016. № 1(7). С. 248-253. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/10815/1/%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf.
Блажівська О.Є. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797-1991 рр.: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01, 12.00.03 / Ін-т законодавства Верховної Ради України. Київ, 2015. 400 с.
Unger J. Zur Revision des Allgemeinen Burgerlichen Gesetzbuches. Zeitschriftfurdas Privat- und Offentliche Rechtder Gegenwart [hrsg. von C. S. Grunhut]. Wien: Alfred Holder, K. U. K. Hof- und Universitat Buchhandler, 1904. Bd. 30. S. 107-134.
Zoll F. Zmiany w prawie prywatnym od początku roku 1914. Krakow: Druk. Uniwer. Jagiellonskiego, 1915. 31 s.
Wroblewski S. Nowele do austriackiego Kodeksu Cywilnego. Krakow: Druk. Uniwer. Jagiellonskiego, 1916. 136 s.
Till Ernest. Nowela do Kodeksu cywilnego austryackiego: wprowadzona rozp. ces. z 12 pazdziernika 1914 z dodatkiem przektadu noweli na język polki [!] i tekstu niemieckiego. Krakow: Centralne Biuro Wydawnictw NKN, 1915. 104 s. URL: https://academica.edu.pl/reading/readSingle?uid=83561689&cid=86970492.
Till Ernest. Druga i trzecia nowela do austryackiego kodeksu cywilnego z objasnieniami na podstawie materyatow. Lwow: M. Altenberg, G. Seyfarth, E. Wende i Spotka Księgarnia we Lwowie, 1916. VII, 247, [1] s. URL: https://academica.edu.pl/reading/readSingle?cid=90882671&uid=87854227.
Till Ernest. Druga i trzecia nowela do austryackiego kodeksu cywilnego z objasnieniami na podstawie materyalow. Cz. 1, Tekst polski i niemiecki. Lwow: H. Altenberg, G. Seyfrath, E. Wende, 1916. [4], 119 s. URL: https://academica.edu.pl/reading/readSingle?cid=85162320&uid=83561688.
Till Ernest. Druga i trzecia nowela do austryackiego kodeksu cywilnego z objasnieniami na podstawie materyalow. Cz. 2, Objasnienia. Lwow: H. Altenberg, G. Seyfrath, E. Wende, 1916. S. [2], VII, [3], 124-247, [1] s. URL: https://academica.edu.pl/reading/readSingle?cid=102473111&uid=89765301.
Sojka-Zielinska K. Wielki kodyfikacje cywlne XIX w. Historia i wspolczesnosc. Warszawa: LIBER, 2009. 375 s.
Sojka-Zielinska K. Wielki kodyfikacje cywlne XIX w. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 1973. 217 s.
Brauneder Wilhelm. Osterreichs Allgemeines Burgerliches Gesetzbuch (ABGB), Eine europaische Privatrechts kodifikation. Band I: Entstehung und Entwicklung des ABGB bis 1900. Schriften zur Europaischen Rechts- und Verfassungsgeschichte (ERV). Band 60. 2014. 308 s.
Дністрянський С. Цивільне право. Відень: Друк. А. Гольцгавзен, 1919. T. I. 1063 с.
Dolemeyer B. Die Teilnovellenzum ABGB. Kodifikation Als Mittelder Politik [red. H. Hofmeister]. Wien; Graz; Koln: Hermann Bohlaus Nachf, 1986. S. 49-58.
Klein F. Die Lebens kraftdes Allgemeinen Burgerlichen Gesetzbuches. Festschrift zur Jahrhundert feierdes Allgemeinen Burgerlichen Gesetzbuches, l. Juni 1911 [hrsg. von E. Till]. Wien: Manzsche K. U. K. Hof-Verlags; U. Universitats Buchhandlung, 1911. Bd. I. S. 1-34.
Gschnitzer F. Allgemeiner Teil des Burgerlichen Rechts. Wien; New York: Springer-Verlag Wien GmbH, 1966. 280 s.
Hamza Gabor. Die entwicklung des privatrechts und die romischrechtliche tradition in den osterreichischen erblandern (erblanden) und in Osterreich. AFDUDC. 2009. № 13. S. 321-334. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/61901449.pdf.
Doralt Walter. Allgemeines Burgerliches Gesetzbuch (ABGB). URL: https://max-eup2012.mpipriv.de/index.php/Allge-meines_B%C3%BCrgerliches_Gesetzbuch_(ABGB).
Xapитoнoв Є.О. Прийняття нового Цивільного кодексу України i дocвiд кодифікації цивiльнoгo зaкoнoдaвcтвa Aвcтpiї. Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Том 1. Одеса: Юридична література, 2002. 328 с. С. 250-257. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/19010/%d0%9d%d0%b0%d1%83%d0%ba.%20%d0%bf%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%20%d0%9e%d0%b4%d0%b5%d1%81.%20%d0%bd%d0%b0%d1%86.%20%d1%8e%d1%80%d0%b8%d0%b4.%20%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d0%b4.%20%d0%a2.1.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Barta Heinz. Grundriss des Zivilrechts. Innsbruck: WUV, 2004. URL: https://www.uibk.ac.at/zivilrecht/buch/kap1_0.xml#CBACFFIB.
Історична школа права / авт. О.М. Мироненко. Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998. Т. 2: Д-Й. С. 730. URL: https://leksika.com.ua/12450105/legal/istorichna_shkola_prava.
Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу. Навчальний посібник. Харків: Консум, 2004. 432 c. URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-9115.html.
Загальне цивільне уложення Австрійської імперії 1811 р. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях. Т. 1 / уклад. Ю.В. Білоусов, І.Р. Калаур, С.Д. Гринько та ін.; за ред. Р.О. Стефанчука та М.О. Стефанчука. Київ: Правова єдність, 2009. С. 1025-1150. 1168 с.
Unger Joseрh. System des Osterreichisсhen allgemeinen Privatrechts. Erster Band. Vi- erte Aufl. Leipzig: Druck und Verlag von Breitkopf und Hartel, 1856. 662 s. URL: https://books.google.com.ua/books?id=HVEpAQAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=de&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false.
Кульчицький В.С. Державний лад і право Галичини у другій половині XIX - на початку ХХ ст. Львів: ЛДУ, 1965. 62 с.
Стефанчук Р., Блажівська О. Історичні аспекти створення Галицького цивільного кодексу 1797 року. Вісник Національної академії прокуратури України. 2014. № 4. С. 42-48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnapu_2014_4_9.
Кульчицький В.С. Джерела права в Галичині за часів австрійського панування. Проблеми правознавства. Міжвід. наук. зб. Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1971. Вип. 19. С. 42-50.
Plaza S. Historia prawa w Polsce. Część II. Polska pod zaborami. Krakow: W-wo «Księgarnia Akademicka», 1993. 208 s.
Waskowski E. Rozwoj ustawodawstwa cywilnego w XIX wieku. Rocznik Prawniczy Wilenski. Wilno: Naklad Księgarni Jozefa Zawadzkiego, 1925. T. I. S. 89-116.
Луцький М.І. Право і система законодавства Західно-Української Народної Республіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Київ, 2016. 40 с. URL: https://uu.edu.ua/upload/Nauka/Specializovani_vcheni_radi/Lutskiy_M/Lutskiy_Maref.pdf.
Кульчицький В., Левицька І. Джерела, структура, основні положення Австрійського цивільного кодексу 1811 р. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2009. Вип. 48. С. 46-51. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/LVIV/visnyk_48.pdf.
Бойко І.Правове регулювання цивільних відносин на українських землях у складі Австрії та Австро-Угорщини (1772-1918 рр.). Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2013. Вип. 57. С. 88-96. URL: https://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2013/10/%d0%92%d1%96%d1%81%d0%bd%d0%b8%d0%ba-57.pdf.
Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. Київ, 2004. С. 484-485.
Панич Н. Цивільний кодекс Австрії 1812 р. та його застосування на території Галичини. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2008. Вип. 47. С. 51-53. URL: https://otherreferats.allbest.ru/history/00925980_0.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Р.В. Савуляк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
