Особливості здійснення конституційного контролю за внесенням змін до Конституції

Автор(и)

  • В.В. Берч кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-3837-4724
  • Ю.М. Бисага доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8797-5665

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.15

Ключові слова:

внесення змін до конституції, конституційний контроль, демократія, конституціоналізм, суддя Конституційного Суду України

Анотація

Визначено, враховуючи, що Конституція ві­дображає основні принципи та цінності країни, забезпечення узгодженості й дотримання проце­дур при внесенні змін до неї вимагає широкого консенсусу серед політичних партій, громадсь­кості, законодавчих органів та інших учасників політичного процесу. Такий консенсус забезпе­чує легітимність та прийнятність внесених змін до Конституції, роблячи їх більш обґрунтовани­ми та такими, що підтримуються громадськістю. Конституційний контроль повинен враховувати публічний інтерес та демократичний лад. Хоча зміни до конституції можуть відображати бажан­ня політичних чи соціальних груп, вони повинні бути в межах загальної демократичної волі і не порушувати прав і свобод інших громадян.

Підкреслено, конституційний контроль є важ­ливою складовою демократичної системи, за­безпечуючи додержання норм основного закону країни. Однією з найважливіших функцій кон­ституційного контролю є оцінка конституційності при внесенні змін до основного закону. Процес зміни чи внесення поправки до конституції з од­ного боку відображає модифікації в суспільстві та його потребах, з іншого боку - вимагає ефек­тивного механізму контролю, щоб забезпечити відповідність змін конституційним принципам та цінностям.

Зауважено, існує позиція, що Верховна Рада не повинна автоматично враховувати застере­ження Конституційного Суду, така думка є пред­метом обговорення. Проте, в будь-якому випад­ку, якщо законопроект визнано відповідним ви­могам статей 157 та 158 Конституції, ця думка не повинна перешкоджати подальшому розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції. Конституційний Суд не визначив, що його реко­мендації можуть впливати на законодавчу діяль­ність та блокувати процес прийняття рішень.

Встановлено, конституційний контроль за внесенням змін до конституції є важливим ме­ханізмом забезпечення стабільності правової системи та захисту конституційних цінностей, оскільки відображає засади демократії, право­вої держави та забезпечує баланс між необхід­ністю змін у суспільстві та збереженням основ­них принципів та цінностей, закріплених в кон­ституції. Забезпечення розвитку конституційних норм у відповідності з потребами суспільства без порушення стабільності правової системи вимагає дотримання балансу між розвитком і збереженням основних конституційних цінно­стей та принципів, а також врахуванням інте­ресів громадян.

Посилання

Стрижак А.А. Установча влада: основні критерії легітимності внесення змін до Конституції України. Київ : Логос, 2013. 132 с.

Бисага Ю.М., Бєлов Д.М., Натуркач Р.П. Правотворчість судової влади при здійсненні правосуддя, як джерело виборчого права. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. №5. С. 11-16.

Купрій В.М. Конституційний процес: питання конституційно-правових обмежень : дис. канд. юр. наук : 12.00.02. Київ, 2019. 230 с.

Берченко Г.В. Застереження Конституційного Суду України як елемент процедури внесення змін до Конституції України. Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. редкол.), Л. І. Кормич (голов. ред.), І. М. Милосердна (відп. ред.); НУ «ОЮА», Південноукр. центр гендер. проблем. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 66. С. 118-123.

Різник С.В. Проблеми попереднього конституційного контролю законопроектів про внесення змін до Конституції України. Віче. 2015. № 21. С. 22-25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2015_21_15.

Берч В. Парадигма імплікативного взаємозв'язку демократії та конституціоналізму: ключові цінності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія. Право. № 74. Том № 1. 2022. С. 55-58.

Берч В.В. Демократія як динамічний політико-правовий феномен: основоположні засади. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія. Право. Випуск 79. Ч. 1. 2023. С.119-123.

Подорожна Т.С. Правовий порядок: теоретико-методологічні засади конституціоналізації: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 536 с.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В., Переш І.Є. Розуміння терміну «конституція» в період Стародавнього Риму. Аналітично-порівняльне правознавство. № 4. 2023. С. 231-235.

Бєлов Д.М., Бисага Ю.М., Берч В.В., Внесення змін до конституції: загальнотеоретичний аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. № 5. 2023. С. 682-687.

Рогач О.Я., Бєлов Д.М. Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади. Аналітично-порівняльне правознавство. № 1. 2022. С. 37-42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право