Особливості правового статусу перекладача цивільному процесі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.39Ключові слова:
цивільний процес, інші учасники цивільного процесу, перекладач, правовий статус перекладача, учасник цивільного процесу, права і обов'язки перекладачаАнотація
У статті досліджуються правовий статус перекладача, як учасника цивільного процесу. Зазначено, що дослідження правового статусу перекладача на сьогоднішній день є актуальним питанням та потребує подальшого дослідження.
Проаналізовано, що всі суб'єкти цивільного процесу мають різний правовий статус і користуються різними процесуальними правами у залежності від здійснюваних ними повноважень. Зазначено, що перекладач виступає одним із учасників цивільного процесу та належить до окремої групи суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин - «інших учасників цивільного процесу», що гарантує шляхом перекладу громадянам захист своїх порушених прав.
Доведено, що роль перекладача у процесі здійснення юридичного перекладу як суб'єкта цивільного процесу можна визначити як одну із надважливих, оскільки процесуальні дії перекладача слугують засобом закріплення доказів у цивільному процесі. З'ясовано, що участь перекладача у цивільному процесі сприяє реалізації принципу рівності сторін.
У статті досліджені права і обов'язки перекладача як учасника цивільного процесу та відповідальність за неналежне їх виконання. Проаналізовано підстави залучення перекладача в цивільму судочинстві.
Проаналізована практика залучення перекладача як учасника цивільного процесу та зазначені проблеми участі перекладача у цивільному процесі. Встановлено, що доповнення норм цивільно-процесуального законодавства положеннями щодо участі перекладача у цивільному процесі дозволить вдосконалити його правовий статус та реалізувати завдання цивільного судочинства.
Наголошено, що перекладацька діяльність передбачає у перекладача наявності перекладацької компетентності, що містить спеціальні знання, уміння та навички, необхідні перекладачеві в тих чи інших видах перекладу. Визначено перелік основних компетенції, якими має володіти перекладач при здійсненні перекладацької діяльності у цивільному судочинстві.
Проаналізовано зарубіжний досвід участі перекладача у цивільному судочинстві.
Досліджено, що такі учасникі цивільного процесу як: експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст є особами, що беруть участь у судовому процесі є фахівцями, що наділені спеціальними знаннями. Запропоновано, внести доповнення до положень Цивільно-процесуального кодексу України щодо виокремлення зазначених фахівців в окрему групу - «учасники цивільного процесу, що наділені спеціальними знаннями».
Зроблені висновки щодо необхідності вдосконалення правового статусу перекладача у цивільному процесі.
Посилання
Конституція України. Відомості Верховної Ради.1996. №30.CT.141.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-41, 42. Ст. 492
Савчук Р.М. Перекладач як учасник адміністративного судочинства: процесу-альний статус, компетентність, неупередженість. Дисертація на здобуття наукового ступеня к.ю.н. 12.00.07. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса. 2018. 28 с.
Державна мова судочинства. URL: https://pidru4niki.com/78384/pravo/derzhavna_mova_sudochinstva
Коропатов О.М. Деякі питання залучення перекладача в адміністративному судочинстві судочинстві. Правове забезпечення адміністративної реформи. № 3. 2017. С. 85-89.
Василів С. До питання правового статусу інших учасників судового процесу в цивільному судочинстві. Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». № 3. (27). 2020. С. 181-186.
Голубцова О.О. Суб'єкти цивільного процесу та проблеми їх класифікації. С. 71-74. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/105/Act%20probl%20tsiv%20prava%20i%20proc_16_12_11.pdf?sequence=3#page=71.
Словник іншомовних слів / О.С. Мельничук; за ред. О.С. Мельничук. К. 1974. 826 с.
Політичний енциклопедичний словник / за ред. Ю.М. Шемчушенка, В.Д. Бабкіна. К.: Юрінком 136 Інтер. 1997. 512 с.
Литвин І.І. Сутність поняття правового статусу. Науковий вісник ужгородського національного університету. 2016. Серія Право. Випуск 38. Том 1. С. 18-21.
Юридична енциклопедія в 6 т. За ред. Ю.С. Шемшученка. Київ Укр. Екцикл. Т. 5: П - С. 2002. 736 с.
Колодій А.М. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні: Підручник. К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність". 2008. 350 с.
Панчишин А.В. Поняття, ознаки та структура категорії «правовий статус» Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 95-98.
Степурко С.І. Процесуальні гарантії принципу рівноправності сторін у цивільному судочинстві. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 559. 2011. С. 79-82.
Хорунжа Л.А. Сутність і особливості професійної перекладацької діяльності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2014 № 11 том 1. С. 154-157.
Глуховська Н.А. Перекладацька діяльність як складова фахової підготовки майбутніх філологів. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. № 1. 2017. С. 21-25.
Чернікова Л.Ф. Переклад як вид мовленевої діяльності. Особливості юридичного перекладу. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/92903/41-Chernikova.pdf?sequence=1.
Савчук Р.М. Перекладач як учасник адміністративного судочинства: процесуальний статус, компетентність, неупередженість. Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня к.ю.н. 12.00.07. Одеса. 2018. 28 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І.Б. Мачуська, Т.Б. Гуляр, В.В. Мачуський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.