Режим спільної сумісної власності подружжя на майно в Україні: необхідність запозичення іноземного досвіду

Анотація

Ця стаття присвячена історичним аспекти по­яви спільної сумісної власності подружжя та її договірного врегулювання (п.1), До певних пра­вовідносин можуть застосовуватися й норми Ко­дексу про шлюб та сім'ю (надалі - КПШС). Так, КПШС втратив свою чинність 01.01.2004 року і вступив в дію СК, але ті матеріальні подруж­ні відносини, що виникли до 2004 року, мають врегульовуватися за нормами законодавства, які діяли на той час. Тому до відносин подружжя, що набувало майно до 2004 року і продовжувало його набувати після 2004 року має застосовува­тися відповідно і КПШС, і СК.

Для врегулювання сімейних відносин можуть застосовуватися й інші нормативні акти, які мо­жуть уточнювати специфічні риси регламентації прав подружжя на певні об'єкти. Зокрема, таки­ми актами є: Земельний кодекс України, Закони України «Про приватизацію державного житло­вого фонду», «Про фермерське господарство» тощо. Сформульовано поняття «режим майна подружжя» під яким слід розуміти те правове становище, яке займає власність по відношен­ню до прав та інтересів на неї кожного з под­ружжя. В Україні розрізняють такі режими права власності подружжя на майно: особиста при­ватна власність кожного із подружжя на майно; спільна сумісна власність подружжя на майно; спільна часткова власність подружжя на майно Проаналізовані особливості змішаного режиму права власності на майно, коли частина майна або окремі речі підпорядковані одному режиму власності, а інша частина майна або окремі речі -іншому (п.2), розкрита сутність правового ре­жиму спільної сумісної власності подружжя, яка полягає в тому, що: обидва з подружжя пере­бувають в рівних правах щодо користування, володіння і розпорядження таким майном або окремими речами, якщо інше не встановлено договором про порядок користування реча­ми; рівність прав обох з подружжя обумовлює і спеціальний порядок розпорядження спільною сумісною власністю, коли це має відбуватися за взаємною згодою;для посвідчення договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, має надаватися письмова і нотаріально посвідчена згода іншого із под­ружжя, а у всіх інших випадках презюмуєть- ся, що договір укладається за такою згодою, розкриті способи поділу і розпорядження под­ружжям спільною сумісною власністю, зокрема, договірний та судовий (п. 3), особливості пра­вового режиму майна подружжя у шлюбному договорі: підстави його укладення (п. 4), не­обхідність запозичення іноземного досвіду для вдосконалення законодавства, яке регламентує шлюбний і сімейний договір в Україні (п. 4.1.).