Право власності на житло, набуте одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації

Анотація

У ст. 47 Конституції України кожному гаранто­вано право на житло. Чинне законодавство Укра­їни загалом спрямоване на сприяння громадянам щодо їхньої реалізації права на житло. Напри­клад, у ст. 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток бу­дівельно галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року було запроваджено особливос­ті та механізми забезпечення фізичних осіб до­ступним житлом. Поряд з тим, варто зазначити, що значна частина житлового фонду перейшла у власність громадян у зв'язку з приватизацією. Подібно, у національному праві передбачена та­кож можливість приватизації земельних ділянок. Незважаючи на це, сімейне законодавство, у ча­стині визначення правового режиму власності на такі об'єкти, зазнавало змін та у різні періоди часу передбачало то презумпцію спільної суміс­ної, то особистої приватної власності подружжя. Відтак, зважаючи, що, при розгляді спорів щодо поділу майна подружжя, визначення режиму права власності здійснюється на підставі законо­давства, яке діяло у момент набуття такого пра­ва власності, дослідження проблем правового регулювання власності на приватизоване житло у період шлюбу залишається актуальним.

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для про­живання сімей та одиноких осіб, кімнат у кварти­рах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них го­сподарських споруд та приміщень (підвалів, са­раїв тощо) державного житлового фонду на ко­ристь громадян України. У підсумку, на підставі аналізу законодавства України, можна умовно виокремити три періоди в регулюванні правово­го режиму власності на «приватизоване» май­но: 1) до 08.02.2011 року; 2) 08.02.2011 року - 12.06.2012 року; 3) 13.06.2012 року - по даний час.