Адміністративно-господарські санкції за комерційним законодавством Франції

Анотація

У публікації досліджуються положення про адміністративно-господарські санкції Французь­кого комерційного кодексу та інших актів фран­цузького законодавства. Зроблено висновок, що французький досвід регулювання комерційних відносин ґрунтується на комплексних рішеннях, що передбачають поєднання приватно-правово­го та публічно-правового регулювання. Обґрун­товано, що протягом останнього сторіччя комер­ційне законодавство Франції насичувалося пу­блічно-правовими положеннями. Новий Комер­ційний кодекс Франції 2000 року увібрав у себе значну кількість положень, які є публічно-пра­вовими, в тому числі включає адміністративні та кримінальні санкції.

Наявність у Французькому комерційному ко­дексі та інших актах французького законодав­ства положень, що за природою адміністратив­ного впливу на суб'єктів господарювання можуть бути визнані саме адміністративно-господар­ськими санкціями, встановлюється у багатьох сферах відносин. До цих санкцій відносяться типові штрафи, що накладаються на суб'єктів господарювання за антимонопольні порушення, порушення звітності та інших правил ведення комерційної діяльності, а також інші численні санкції організаційного характеру. Обґрунтова­но, що визначена у ФКК дисциплінарна відпові­дальність окремих професій у комерції може бути кваліфікована різновидом адміністративно-гос­подарських санкцій в українському правовому розумінні.

З урахуванням досвіду французького комер­ційного права зроблено висновок, що ідеї ско­рочення дискреції державних органів при засто­суванні санкцій до бізнесу для усунення ризиків корупції та зловживань, не знаходять підтвер­дження у сучасному європейському законодав­стві. Очевидно, що це випливає з цілком ро­зумного припущення, що боротьба із корупцією повинна впливати на конкретного правопоруш­ника, а не руйнувати ефективність державного реагування на правопорушення, в тому числі у сфері бізнесу.

Визначено кілька тенденцій в законодавчо­му регулювання адміністративно-господарських санкцій, серед яких спроби вирішити проблеми співвідношення адміністративно-господарських санкцій та кримінальних покарань на юридичних осіб, що мають колізійну природу, розширення підходів суддів до оцінки адміністративних санк­цій, що накладаються на комерсантів, з погляду додержання процесуальних положень та додержання прав людини.

Зроблено висновок, що запровадження кримі­нальної відповідальності юридичних осіб в наці­ональне право не може відбуватися без аналізу тих проблем, які породило відповідні інститути в зарубіжних країнах, зокрема у Франції.