Вплив правосвідомості на ефективність механізму правового регулювання трудових відносин

Анотація

У статті розкривається вплив правосвідомості на ефективність механізму правового регулюван­ня трудових відносин. Констатується, що правосвідомість є універсальною формою дії механіз­му правового регулювання трудових відносин та фактором його ефективності. Правосвідомість активно впливає на елементи механізму правового регулювання трудових відносин, і відчуває такий вплив на собі. Підкреслюється, що правова свідомість відображає правові відносини між працівни­ками, роботодавцем у процесі трудової діяльності як внутрі підприємства, установи, організації так і за їх межами, включаючи соціальні зв'язки, де у сферу правової свідомості включаються особисті, соціально-економічні, політичні права, що істотно впливають на її змістовну складову.

Доводиться, що правосвідомість працівника і роботодавця формується під впливом економіч­них, соціальних умов. Правосвідомість є формою відображення суспільних явищ загалом і проце­сів, що відбуваються на підприємстві, установі, організації при виконанні трудової функції працівником, здійснення управлінських процесів роботодавцем через систему правових оцінок, поглядів, уявлень. Через правосвідомість відображається ставлення працівника до роботодав­ця, колективу, відбувається його оцінка з точ­ки зору дієвості роботи підприємства, виплати належної заробітної плати, створення належних умов праці, її охорони та інших потреб працівни­ка, його мотивації до праці.

Від рівня правосвідомості працівника і робо­тодавця залежить ефективність механізму пра­вового регулювання трудових відносин в цілому, так і його стадій, оскільки процеси формування локальних правових норм і їх реалізація у фак­тичних відносинах не є можливими поза вольо­вою свідомою поведінкою суб'єктів трудових відносин. Резюмується, що з позицій трудового права правосвідомість можна розглядати через такі категорії, як оцінка, потреба, мотивація, на­вички, відношення до праці.

Робиться висновок, що правосвідомість сторін трудових відносин є тим функціональним суб'єк­тивним, оціночним чинником, що впливає на ме­ханізм правового регулювання трудових відно­син з позицій забезпечення його ефективності, подальшого функціонування і розвитку з метою його відповідності сталим принципам трудово­го права як самостійної галузі і уявленням про справедливість.